Лиш спомини лишилися од мене

Лиш спомини лишилися од мене і шерехи обжурених листів і дещиця трудів моїх і днів і скрики тягучких осінніх кленів….

Були мої моління всує

Були мої моління всує — Бог не почув і не простив і вже її душа прямує в наднеба синь. І…

І пам’яті розмиті береги

І пам’яті розмиті береги і ти вертаєш в себе — надовкола нічого не впізнати: дивний просвіт тягкий, як протяг, ув…

Зашепотів весняний сніг

Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. ГІронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці…

Коли життя струміння нешвидке

Коли життя струміння нешвидке пойме колючі тіні вечорові, і ти збагнеш: чекання полохке ось-ось пойметься ярим гудом крові, коли вільготне…

Все вужчає благенька смужка літ

Все вужчає благенька смужка літ і білогруді хвилі наповзають на простір сподівання. Почезають шляхи прийдешнього. І білий світ подаленів, як…

На тій сліпучій висоті

На тій сліпучій висоті, де тільки сніг і сніг і сяйво небес осліплих. Там, де небо не попускається на діл,…

Дніпра жовтозелена грива

Дніпра жовтозелена грива розкошлана по всіх вітрах і грайвороння сиротливо пірнає, схрипле, по ярах. Цей круглий шурхіт серед поля —…

[Б]

І ніч ночей, і стогін паровозів, котрим грудний мій передує крик. 0 як ти звик, ввігнавши в очі сльози, на…

[А]

І ніч ночей, і стогін паровозів, і вороновий стрепіхатий крик. О як я звик, зібгавши в горлі сльози, вас наслухати,…

Дерева посліпли од сяйва калюж

Дерева посліпли од сяйва калюж довкруг капотінь, капотінь, капотіння. Земля — мов Господня гучна благостиня. Постій-но, помрій-но. І очі не…