0 ти як білий білий спалах

0 ти як білий білий спалах мені в опівнічній пітьмі як білий зойк, як білий плач. Все, що душа колись…

Білу-білу льолю подимає жар

Білу-білу льолю подимає жар, довгі руки голі з-понад чорних мар. Місячна дорога просто в гострий ліс, журавлів тривога і відьомський…

Свята бо є, свята єси, скорбото

Свята бо є, свята єси, скорбото, той тихий присмерк гріє білота долонь твоїх, кохана, шанобливих, а сновигання зграбної ходи опоніч…

Той ранок, мов софіїне крило

Той ранок, мов софіїне крило залопотів, здригнувся сизоперий, тож навстяж душі одчиняй як двері і йди у синь, у жеврінь,…

Лежу під сонцем вересня, укрившись

Лежу під сонцем вересня, укрившись незграбним пойменованим бушлатом, і чую: спалахнули сірниками мої одвиклі од пера пучки. Лежу під сонцем…

І герметичну виснив я труну

І герметичну виснив я труну, що стала і дорогою і полем, моїм минулим і прийдешнім болем, надійно заступаючи від сну….

Заспокоїлось минуле

Заспокоїлось минуле, кожен вид за вітражами кружеляє день за днями і твоє кохане й чуле заніміло серце геть. Надимається дорога…