На золоту солому

На золоту солому лягає червінь дня. Десь мати пише втому, як призьбу, — навмання. Надії озеречка — довкола тьмавих вій,…

Ущухло серце джерела

Ущухло серце джерела. Криниця тьмяна обміліла і висхла. Як душа зболіла! Як час ступає спроквола! У небі нагодиться птах —…

Ми вже твої коханці, смерте

Ми вже твої коханці, смерте: життя нам світить крізь туман. Але возрадуйся тепер ти, як місячний засіявсь лан. …блукає музика…

Вона лежить, як зібгана вода

Вона лежить, як зібгана вода — усепокірна і усеприймуща. І геть здирає з неї шкаралущу глуха, як пуща, вікова жада….

Бриніли по обранених ярах

Бриніли по обранених ярах скляні струмки, відтеплювались кручі. Глухоніма вода, і сонця спах, і зойк лісів, нагальний, як падуча. І…

Коли б не ти — оця зима

Коли б не ти — оця зима мені була б, як нескінченна оскліла вулиця. Для мене без тебе і життя…

Вглядаюсь в осінні стерні

Вглядаюсь в осінні стерні — куди ти біжиш, дорого? З-за обрію — хто поверне, як холодно і волого? За ставом…

Сповільнено твій час прозрінь

Сповільнено твій час прозрінь. Пора ненависті заходить. І трудно серце колобродить — на нього налягає тінь. Надходить час нових чинінь….

Прийшло — по зустрічі прощання

Прийшло — по зустрічі прощання. Непам’яте, залізна стань! Ти — за шелом’янем, за гранню додосвітків і надсмеркань. Путі — задовгі…