М.М. Богдан СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА ЯК ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ЧАСТИН СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

При вивченні структурно-семантичних особливостей складнопідрядного речення важливо усвідомити природу й функції тих специфічних мовних засобів, які служать для зв’язку частин цього типу складного речення. На конкретному мовному матеріалі учням потрібно показати, що складнопідрядне речення становить структурну і семантичну єдність, частини…

С. І. Дорошенко РОЗШИРЕННЯ РЯДУ СПОЛУЧНИХ ВИРАЗІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Неспростовним є визнання того, що суспільна природа мови зумовлює постійну її змінність. Засвідчується це в лексиці і граматиці, в стилістиці і літературній нормі, в різних мовних стилях. Зміни в мові спричинюються законами внутрішнього розвитку і зовнішніми факторами, що стали особливо…

К. Г. Городенська АСЕМАНТИЧНІ ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ У СФЕРІ ОБ’ЄКТНИХ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ

У нових граматичних описах української мови сполучники кваліфікують як окремий тип одиниць релятивної семантики (спочатку — аналітичних синтаксичних морфем [Вихованець 1980, с 22], а згодом — службових слів-морфем [Вихованець 2004, с. 329, 346]), що виконують дві граматичні функції переважно в…

І.І. Слинько СПОЛУЧНИК ЧИ СПОЛУЧНЕ СЛОВО?

Учені давно встановили, що підрядні речення можуть поєднуватися не тільки сполучниками, а й деякими займенниками, прислівниками й частками. О. М. Пєшковський звернув увагу на те, що при цьому питальні за своїм походженням незалежні речення, стаючи залежними, починають виражати не питання,…

К. Ф. Герман КРИТЕРІЇ РОЗРІЗНЕННЯ ОМОНІМІЧНИХ СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ

У шкільних і вузівських посібниках з української мови до останнього часу немає єдності в питанні про розмежування сполучників і омонімічних сполучних слів. Найчастіше розбіжності спостерігаються при визначенні сполучних елементів що, як, коли, якими з’єднуються підрядні речення різних видів. Спроби закріпити…

В. І. Голоюх РОЛЬ СПІВВІДНОСНИХ СЛІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ З УМОВНОЮ ПІДРЯДНІСТЮ

У шкільній практиці під час вивчення складнопідрядних речень з умовною підрядністю (як і інших обставинних речень) основна увага звертається на смислові відношення між компонентами і на сполучники, за допомогою яких підрядна частина поєднується з головною. Однак у структурно-семантичній організації названих…

М. Л. Семенюченко РОЗМЕЖУВАННЯ ЧАСОВИХ І УМОВНИХ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Під час вивчення в школі складноиірядних речень з підрядним часовим і підрядним умовним ми в цілому ряді випадків натрапляємо на труднощі у їх розпізнаванні. Пояснюється це насамперед тим, що ці два типи синтаксичних конструкцій мають чимало схожого і навіть спільного…

Н. Ф. Лабунець РОЗПІЗНАВАННЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ СЕРЕД ІНШИХ ПІДРЯДНИХ

У системі шкільних занять з рідної мови особливе місце посідає синтаксичний розбір. Він допомагає учням глибше осмислити структуру речення, взаємозалежність між його компонентами, прищеплює їм уміння практично використовувати набуті теоретичні знання з граматики. Як перекопує практика роботи в школі, синтаксичний…

Г. М. Мукан СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ПІДМЕТОВИМИ І ПРИСУДКОВИМИ

Програма з української мови для 8 класу серед інших видів підрядних речень виділяє і підметові та присудкові. Підрядне підметове — це речення, яке конкретизує підмет головного речення, виражений займенником, або виконує роль відсутнього в головному реченні підмета. Наприклад: «В кім…

О. С. Мельничук ПРО ПРИРОДУ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ТА ПРИНЦИПИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ

В ході дискусії, яка розгорнулася на сторінках журналу «Українська мова в школі» навколо питання про будову складнопідрядного речення, поряд з обговоренням принципів класифікації цих речень, на чільне місце висунулося також більш загальне питання — про природу самого складнопідрядного речення в…

М. С. Поспелов СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ І ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО БУДОВИ

Питання про природу і основні структурні типи складнопідрядного речення, що стало предметом жвавого обговорення на сторінках журналу «Українська мова в школі», є одним з найбільших актуальних питань синтаксису слов’янських мов. Оскільки в ході обговорення цього питання було піддано критичному аналізові…

І. Г. Чередниченко ДО ПИТАННЯ ПРО БУДОВУ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

Мовознавство, як і всяка інша наука, «не може розвиватись і робити успіхи без боротьби думок, без свободи критики» [Сталін 1951, с. 29]. Отже, неминучою і цілком природною є постановка дискусійних питань і в галузі синтаксису, зокрема в галузі теорії складнопідрядного…

Є. В. Кротевич БУДОВА СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У зв’язку з розвитком форм мислення й успіхами пізнавальної роботи людини, обумовленими потребами ускладненої суспільної практики, в слов’янських (як і в інших флективних) мовах виникли різноманітні синтаксичні конструкції. Потреба виразити мовними засобами тонко диференційовані зв’язки й відношення між явищами об’єктивної…

С. Смаль-Стоцький СПОЛУКА РЕЧЕНЬ

Дві або кілька гадок можемо виразити так одну по другій, що реченя ніяк з собою не сполучені; в такім разі сі реченя стоять попри себе як два або кілька речень поєдинчих: Василь говорив довго. Єго товариш мовчав. Він не находив…

А. П. Загнітко ГЛИБИНА ВСТАВЛЕНОСТІ У СТРУКТУРІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО РЕЧЕННЯ

У сучасній україністиці багато уваги звертається на особливості реченнєвого структурування, силу внутрішньо-реченнєвих доцентрових і відцентрових зв’язків, що посилюють або послаблюють внутрішньо-реченнєве поєднання компонентів та активізують чи модифікують сам внутрішньореченнєвий зміст. Проблема вставності і вставленості у речєннєвій структурі у сучасній лінгвістиці…