До видання увійшли фольклористичні і літературознавчі праці, написані впродовж 1972-2002 рр. Більшість із них друкувалися як перед­ мови до фольклорних видань, у фахових часописах, в тому числі й зару­ біжних, у періодичній пресі. Міф, міфологія, міфологізм, міфокритика, міфопоетика: історія інтер­…

1. Дем’ян Г. Таланти Бойківщини. Львів: «Каменяр», 1991. — С. 4-8. 2. ХлантаІ. Степан Мишанич: фольклорист// ХлантаІ. Літератур­ не Закарпаття у XX столітті: Біобліографічний покажчик. — Ужгород: «Закарпаття», 1995. — С. 480-483. 3. Дем’ян Г. Мишанич Степан Васильович // Українська…

В Україні та багатьох інших державах Європи і Америки Степана Мишанича знають як одного із найвизначніших сучасних учених фольк­ лористів, автора сімох опублікованих монографічних досліджень, десять­ ох збірників усної народної творчості, трьох програм з фольклористики та двох сотень статей, повідомлень…

Як і майже в кожного вченого, у Степана Мишанича за попередні десятиріччя активної наукової і навчально-викладацької праці та гро­ мадської діяльності сформувався чималий архів. Він складається не тільки з особистих паперів, численного листування та різних інших матеріалів звичайного побутового походження….

Виважене захоплення україністичною літературою було тим пер­ шим видом діяльності Степана Мишанича, який викликав у мене і щиру повагу, і високу довіру. Зрештою, так майже завжди буває, що найкраще пізнаєш внутрішній світ людини за її домашньою книгозбірнею. А вона в…

Огляд життя і діяльності Степана Мишанича буде неповним, якщо хоча б коротко не згадати його тривалої і дуже результативної та успі­ шної праці в такій галузі, як фотографія. І тут він вийшов на високий рівень професіоналізму. А захоплення було настільки…

Як під час роботи в ІМФЕ АН УРСР, так і після переїзду в Донецьк, учений у перші роки своєї діяльності спочатку в ролі учасни­ ка, а згодом організатора і керівника, результативно працював у науко­ вих експедиціях до різних регіонів України…

Створена майже постійними, за власними і неодноразовими вис­ ловлюваннями Степана Мишанича, війнами і підтримувана нечуваним у світі кривавим терором загальнодержавного масштабу, російська імперія безвідворотно наближалася до розпаду. Найпотужнішою силою, яка своєю безперервною боротьбою готувала цей крах, прокладаючи собі шлях до…

Етапною не лише в особистій науково-дослідницькій діяльності, але й для всієї української фольклористики, принаймні тієї її великої частини, яка стосується прозової творчості, стала праця вченого «Усні народні оповідання: Питання поетики»™. Такого глибокого, багатопроб- лемного і висококваліфікованого аналізу цього жанру української…

Визначальним кроком Степана Мишанича на його життєвому шля­ ху був перехід у 1972 році на постійну роботу в Інститут мистецтвоз­ навства, фольклористики й етнографії ім. М.Рильського Академії наук УРСР. Очевидно, іцо на цей вибір, як і на саме заняття усною…

Сформоване змалку в хліборобській родині усвідомлене розумін­ ня ваги постійної працьовитості допомогло з максимальною раціональн­ істю використати й розвинути вроджений талант. «Після сьомого класу я вступав у педучилище в Ужгороді. Поніс документи босий, бо взути нічого було. Здав документи. Почали…

Бойківська частина України здавна славилася тим, що дала націо­ нальній історії та культурі сотні визначних діячів. Багато з них були вихідцями із Закарпаття. Протягом останніх трьох десятиріч упевнено до цієї славетної когорти ввійшов і вчсний-фольклорист, доктор філо­ логічних наук, професор…

/. Бібліографію видань і досліджень див.: Апдрієвський Ол. Бібліогра­ фія літератури з українського фольклору. Т.1 // Матеріали до історії української етнографії. / Заред. акад. А.Лободи, — Т.1. ~ К. 1930; Бібліог­ рафія українського народознавства: У 3-х т. / Зібрав і…

Наведемо один із найповніших записів балади, здійснений нами від талановитого носія пісенної епіки із с. Репиинс, Міжгірського райо­ ну на Закарпаїті Івана Васильовича Бігаря [45]: Там за горов, там за ділом Оре Анця сивьім волом. Ще борозду не зорала, Мати…

Понад століття відбувалося нагромадження народних балад фоль клористами слов’янських народів — сербськими, болгарськими, чеськи­ ми, словацькими, польськими, українськими, російськими, білоруськими та ін. — з тим, щоб виокремити баладу в автономний пісенний жанр і започаткувати його вивчення у контексті національного фольклору…