ЦИТАТА, ЦИТУВАННЯ

ЦИТАТА, ЦИТУВАННЯ. Цитуванням називають уведення чужих слів у мову автора. Цитата поєднується зі словами автора різними способами: у ви-гляді особливих безсполучникових конструкцій “пряма мова”, непря¬мої мови: 1) Як і Шевченко, вона (Леся Ураїнка) мала право сказати своєму народові: Народ наш,…

УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речен¬ня називають такі члени речення, які вимовляються з особливою інто-нацією і уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Ці члени речення конкретизують зміст одноіменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даю¬чи йому…

УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. Ускладненими називаються речення з уточнюючими (див. УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ), відокрем-леними (див. ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ), однорідними (див. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ) членами речення, звертаннями (див. ЗВЕРТАННЯ), словами-реченнями (див. СЛОВА-РЕЧЕННЯ), вставними словами і словосполученнями (див. ВСТАВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ) тощо. Наприклад: “А…

УЗГОДЖЕННЯ ПІДМЕТА З ПРИСУДКОМ

УЗГОДЖЕННЯ ПІДМЕТА З ПРИСУДКОМ Узгодження підмета з простим присудком 1)  якщо підмет, виражений числівником, спри- ймається як єдине ціле: Один розповідає, десятеро слухає, 2)   якщо підмет виражений збірно-кількісним іменником більшість, меншість, решта тощо: Більшість була проти. якщо підмет, виражений числівником,…

УЗГОДЖЕННЯ

УЗГОДЖЕННЯ – це такий вид підрядного прислівного зв’язку, при якому форми роду, числа і відмінка підпорядкованого слова уподібню¬ються формам роду, числа і відмінка головного слова і передають власне означальне значення: зелена трава, свіжий хліб. За своїм виявом узгодження буває повним…

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. Такими словами бувають компоненти речення, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів: “Все зникло, наче в казці: місто, гори, поле, гай” (Леся Українка). Узагальнюючим може бути будь-який член речення: 1) підмет: “Усе…

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ. Це односкладне речен¬ня, дія якого стосується узагальненої особи, а головний член вира-жений дієсловом 2-ї особи – зрідка – в інших особових формах: “Боїшся вовка – не йди до лісу” (Нар. тв.). У цих реченнях дія, стан, ознака сприймаються…

ТИПИ РЕЧЕНЬ

ТИПИ РЕЧЕНЬ. Виділяють кілька типів речення на підставі різних класифікаційних ознак: 1. За метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне: а) “Діялось се в тридцятих роках минулого століття” (М. Коцюбинський); б) “Я думаю: чому мені так хороше?” (О. Довженко); в) “Підійдіть до…

СУРЯДНЕ ВІДНОШЕННЯ

СУРЯДНЕ ВІДНОШЕННЯ — відношення, до якого компоненти складного речення є рівноправні і поєднані між собою сполучниками сурядності I, й, та, але, зате, чи то… чи то та ін. Виділяються такі сурядні відношення: єднальні, розділові, протиставні, зіставні: “Стиснув коня і почвапував…

СПОЛУЧНІ ЗАСОБИ

СПОЛУЧНІ ЗАСОБИ. Серед сполучних засобів виділяються: 1) сполучні слова що, хто, який, коли та ін.: “Він обернувся, блиснувши проти сонця, що світило вздовж коридора…”{ Г. Тютюнник); 2) сполучники підрядності де, як, що, щоб, бо та ін.: ‘Якби фортуна не була…

СПОЛУЧНИКОВИЙ ЗВ’ЯЗОК

СПОЛУЧНИКОВИЙ ЗВ’ЯЗОК. Синтаксичний формальний зв’язок у вигляді сполучників або сполучних слів у складносурядних і склад¬нопідрядних реченнях називається сполучниковим: ‘Щасливий той, хто бачив мрію, Але не доторкнувсь. (Д. Павличко).

СПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ

СПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ. Це речення, частини якого пов’язу-ються за допомогою сполучників чи сполучних слів, називається сполучниковим. Залежно від типу сполучних засобів виділяють складносурядні речення (див. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ) та складнопідрядні речення (див. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ): “Ще ніби чув за собою переляканий дівочий крик,…

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – синтаксична одиниця української мови, що створюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, з яких одне виступає головним, а друге залежним. Словосполученню притаманний ряд визначальних ознак: 1) це поєднання двох і більше повнозначних слів; 2) поєднуються слова підрядним прислівним…

СЛОВА-РЕЧЕННЯ

СЛОВА-РЕЧЕННЯ. Ці речення виражають різні реакції мовця, які можуть бути: 1) стверджувальними: “Так! Я буду крізь сльози сміятись!” (Леся Українка); 2) заперечними: “Ти моєїматері не знаєш? Ні?!” (П. Мирний); 3) питальними: “Як?Що? Чи правда? Хто казав?”(І. Франко); 4) спонукальними: ‘Г-е-е-ть!…

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З РОЗДІЛОВИМИ ВІДНОШЕННЯМИ

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З РОЗДІЛОВИМИ ВІДНОШЕННЯ-МИ виражає виключення або чергування подій, що передаються спо¬лучниками або, чи, а чи, то… то, не то… не то, чи то… чи то та ін.: “Або вільний вітер пронесеться, або мороз ударить” (Марко Вовчок).