Аркадій ЛЮБЧЕНКО — РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

І1. Любчепко А. Буремна путь. — Харків: ДВУ, 1926. 2. Любчепко А. Дні юності. — Харків: ДВУ, 1927. 3. Любчепко А. Незнані гості // Вапліте. — 1927. — № 4. 4. Любчепко А. Чого я ніколи не напишу // Універсальний…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ПРИМІТКИ

До цього видання увійшли вибрані твори Аркадія Любчен- ка періоду 1924 — 1943 рр. з урахуванням потреб середніх та вищих навчальних закладів. Всі твори друкуються з до- триманням норм чинного правопису, збереженням мовних та стилістичних особливостей творів автора і розміщені…

Юрій Шерех — КОЛІР НЕСТРИМНИХ ПАЛАХТІНЬ («Вертеп» Аркадія Любченка) — 2

За один момент скільки тут створено й скільки зруйновано. Скільки в цих головах блиснуло нового, і скільки спопеліло хвальних чеснот.Скільки здобуто й втрачено, куплено й продано, народжено і вбито! Злети н падіння. Віра і голод. Життя і острах. Біль і…

Юрій Шерех — КОЛІР НЕСТРИМНИХ ПАЛАХТІНЬ («Вертеп» Аркадія Любченка) — 1

Щ о двадцяті роки нашого сторіччя становили цілу еру в розвитку української духовості, — цього ніхто не за-перечував і ледве чи заперечить. Фактично — яких-небудь сім або шість років. Історія подбала за те, щоб її, цю короті- сіньку еру, досить…

Григорій Костюк — ПОЕТ юності і сили (Аркадій Любченко. 7. III. 1899 — 25. II. 1945)

Глухої осені 1943 року у Львові, в передпокої комендатури * Гестапо, де пересиджували свої перші хвилини свіжосхоп- лені жертви, сиділа пані Онуферкова, керівничка й вихова­телька одного з львівських дитячих будинків. Її «викликали» на переслухання в справі давньої товаришки, яку агентура…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ЙОГО ТАЄМНИЦЯ

есь із донецьких степів набігав цей вітрюга, кидався у харківські передмістя, буйно мчав вулицями і, стиснутий, збитий, виривався несамовитим вихром на центральний май- дан перед ВУЦВ-иком. У звертистих зльотах роїлась хвили- нами рясна заметіль — останні зусилля зими. Але сніжинки…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ОСТАННЯ НІЧ

Щурів Кут уже спав, і тихо тут було, як на кладовищі. В далині сяяли великі вікна електростанції, — шахту, зруйновану большевиками при відступі, пощастило недав- но відновити й розпочати виробництво. На електричне світло м’ягко виступали контури градилень*, подібних зараз до…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ВОРОГ

Від часу до часу кінь виявляв непокій. » Було вже десь по півночі, над стайнею висвистували ока­янні вітри, і від цих протяжливих зойків та сичання недотор­кливий, норовистий кінь легенько здригався. Кінь був молодий, сповнений м’язистої сили, м’язистої пружності. Ночами він…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ПРОСТА ІСТОРІЯ 5

V Вранці, коли Мишко прокинувся й заквапився на роботу, між ділом спало йому на думку, що є якась неприємність. Враз ізгадався вчорашній матч, згадалось, що Ромка повернувся до казарми пізно. І водночас постало тверде рішення: більше не завдавати собі мороки…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ПРОСТА ІСТОРІЯ 3-4

111 Вибої потроху газували. Курити було суворо забороне­но. А курити вже хотілося. Мишкові добре був знайомий цей тягучий смокіт у гру­дях, у горлі, у всьому тілі, який щоразу починав нападати на нього десь так по годині перебування під землею. Ніяк…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ПРОСТА ІСТОРІЯ 1-2

К оли герой цієї історії, добрячий хлопець на ім’я Мишко, розплющив свої дрімотні очі, в казармі було досить тихо, —  вранішня зміна відпочивала. Мишко теж належав до цієї зміни, теж недавно виліз із шах­ти, але йому не спалося, як це…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — КРОВ

Взимку, вночі, на край великої лісової балки тихо, скрад- ЛИВо виходили вовки. Вони глибоко загрузали в сніг, бо лише недавно скінчилась заметіль, і довкола була буйна, пухнаста піна. Вони брели поволеньки, злегка похитуючись на гнучких лапах. їхні спини, шиї й…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ВЕРТЕП (НАКАЗ)

Програму скінчено. Завіса поволі гасне. Ми вам не граємо напутного марша. Ми лише просто ка­жемо: добра вам путь, ішовши. Йдіть, не забуваючи: —        що шалено-швидко пролітають наші дні. мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці, пропливають, як гордовито задумані…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ВЕРТЕП (НАЙМЕННЯМ — ЖІНКА)

Як і торік, так і тепер за вашим вікном, де чорні хрести й зелене кипіння, тече на світанках прохолодне вино. Як і торік, ви перехиляєтесь через підвіконня і з насолодою ловите устами ці незрівнянні струмені. А ще пахне цілий день…

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ВЕРТЕП (АТЛЕТИКА)

Ні жесту млявого — бадьорість. Ні риски сумніву — сміливість. Ні хмарки в оці — ясність. Ні хмарки в думці — точний розрахунок. Тут — чітка, мов цифри, суворість рухів. Ясна, мов аксі­ома, закінченість найменших відрухів. Тут — правдива енергія…