ЧЕРВОНЕ ЯБЛУЧКО

З поверненням нашої славної Радянської Армії я міг вільно ходити по Львову. Червневого вечора відпочивав я у сквері між вулицями Лисенка і Дарвіна. Розщебетана дітвора, дівчата і військо» ва молодь, неначе пташки, всіяли алеї і лавки скверу. Підійшов   інвалід,   глянув  …

НА СВІТАНКУ

Це було в ті часи, коли чоловіки гинули по відлюднії» полях і лісах, а жінки втирали сльози в голівки дітей.  ^ Під вечір приїхав я на один з курортів Підкарпатт* й оселився в віллі «Європа». З вікон моєї кімнати розети»…

УБИЙТЕ МЕНЕ!..

З досвітньої мряковини гостинцем виринає валка. По-сувається поволі вперед, наче боїться і рада б повернутися.] Не чути людського гамору, тільки — стукіт копит та дзенм кіт заліза. Спереду їдуть старші селяни, за ними — моло« ді. Валку веде зав’ялий, як…

УТЕЧА ЗА КОРДОН

І  Тіням моїх приятелів Професор юридичного факультету Арнольд Адлер хо-іи п нервово по кімнаті. То вставав, то сідав і проводив до­лонею по змученому чолу і буйній чорній чуприні. Вряди-ПДИ підіймав погляд на портрети визначних діячів науки і їм фото вірної…

ОСТАННЯ ЗМІНА ІВАНА ЗАВАДИ

Іван Завада, робітник склозаводу «Діана», працює сьо- сьогодні   В  НІЧНІЙ  ЗМІНІ. Він стоїть, обернувшись спиною до печі. Рух правою ру­їнно, в якій знаходиться видувна трубка. Кінець трубки в ііс’іі, де кипить скломаса. Зворотний рух: склодув бере і |>уГ>ку обома руками,…

БОРОТЬБА З ГОЛОВОЮ

Мати осиротила мене хлоп’ятком. З тіней минулого див­ляться її очі, долітають святі промені серця. Блукаючи поі світу, я ніде не зустрічав хоча б подобу того образу, Я сам — художник і довгі літа не зміг відтворити цей об«і раз, хоч…

ПОВОРОТНИЙ АКОРД

Іван Чужий вернув з війська і застав хатину, забиту І дошками, і пустошак, зарослий будяччям. Сила була мо-1 лода, відновив хату, вичистив пустошак, пішов на зиму мо-| лотити до людей, а навесні взявся до батьківщини. Зладиц| візок, сам тягав його,…

ГЕРМЕС ПРАКСІТЕЛЯ

Поїзд зупинився в полі і стояв довго. У вагоні першоЯ класу було веселе товариство жінок, які їхали на бал. В св»іі редньому купе  сидів коло  вікна юний  офіцер   в пелерині, напроти нього — цивільний грубий панок.  Увагу жіночогфі товариства захопив…

МИТЕЦЬ

На шпитальному ліжку лежав 18-літній митець-різьб Родичів втратив ще дитиною. Під опікою далекого своя! скінчив середню школу і курс академії мистецтв. Професії» ри звернули увагу на його талант, з якого пробиваласіі велика сила уяви, і віщували йому велике майбутнє. Алі…

БЛАГОСЛОВЕННЯ

Кров’ю пливе   осінній    захід сонця   крізь   шпитальні вікно.    ,. Серед тишини на границі життя і смерті — стогін, глухі зойки, в ушах шум: нужда і нудьга, як море] Хвиля за хвилею жене — не здогонить і гуде: горе,  гореі] горе……

Furia addormentata

Над нашою землею нависла смертельна чорна хмара —Ш війна. На розі вулиці стояв пес і грів до сонця погризенім хребет… В шинку пиячили інваліди, на городі одчайдухиі «грали в щастя» і стріляли в кружало. За муром був цвинЛ тар,  звідки …

ГОРОБЦІ

Тримав горнець між колінами, нахилився і виловлю] вав останню ложку бараболяної юшки. Побіля сиділа жіні ка, сперла лікті на коліна, голову — в долоні і задивилася тупо перед собою. Сіра хустка спадала з худих плечей, І ній вона була подібною…

ПОСОЛ ПЕТРИШИН

На підставі «Записок Алексія  Заклинського, пароха Старих Богородчан» В 1848 році засідало в Державній думі в Кромерижі Ж руських послів з тодішньої нашої інтелігенції, між ними і.п.ож кілька селян, зовсім неписьменних. З них ледве один мі.і її письмо і читав…

МОЛОДЕ ВИНО ГРОНИТЬСЯ…

Було це не за наших часів, а якихось двадцять років після панщини. Великий камінь лежить на горі під дзвіницею. Сім кремезних парубків ледве зрушили б його, і він мжить десятки років і западається в землю. В неділю та і пита…

«ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ»

Учень сьомого класу гімназії Дмитро Чижик стояв нав­колішки на ліжку й поводився дивно. Два учні першого класу вбачали останнім часом у ньому велику зміну, а тепер виставили носи з-під ковдри й диви-« лися на нього, стримуючи  сміх. Він витягнув руку…