1. Що означає підмет і які способи його морфологічного вираження? 2. Обґрунтуйте критерії визначення присудка в реченні. 3. Чим подібні і чим різняться складений дієслівний і складений іменний при­ судки? 4. Які труднощі бувають у визначення складеного іменного присудка? 5….

Досить часто синкретизм простежується в системі членів речення, що також спри­ чиняється до двозначності їхньої інтерпретації, трактування. З цієї причини дехто із синтаксистів схиляється до заперечення самої наявності саме другорядних членів речення, які, окрім іншого, далеко не завжди можуть бути…

1. Якщо другорядний член речення, виражений іменником у непрямому відмінку, тоді треба зважати на загальний зміст речення. У дверях будинку показалась господиня (П. Куліш). До слів у дверях формально можна поставити два питання: у чому? і де? Але коли вникнемо…

Різновидом означення є прикладка. Прикладка виражається іменником або словосполученням, яке заступає іменник; вона є залежним словом в означальному словосполученні, приєднується до головного слова синтаксичним зв’язком повного або неповного узгодження (обов’язково узгоджується тільки у відмінку). Наприклад: Солов ’їні звуки-промені линуть у…

Означенням називається другорядний член речення, що вказує на якусь із ознак інших членів речення, виражених словами з предметним значенням (синє небо, до. дванадцятих років, половіючі жита, мої побратими). Розрізняють означення узгоджені й неузгоджень Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядко­ вими…

Обставинами називаються другорядні члени речення, які характеризують дію, стан, процес або ознаку. Обставина має такі характерні вияви: а) є другорядним членом речення; б) виражає обставинні відношення; в) виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами, інфінітивом; г) у реченні може займати різну позицію;…

Непрямий прийменниковий додаток у сучасній українській літературній мові виражає широке коло об’єктних відношень. Прийменники розширюють можливості відмінкових форм і відображають значно складніші взаємозв’язки між предметами і явищами об’єктивної дійсності, ніж безприйменникові додатки. Прийменникові конструкції часто функціонують і як обставини. Для…

Непрямий безприйменниковий додаток виражається формами родового, да­ вального та орудного відмінків, що залежать від неперехідних дієслів. 1. У формі родового відмінка непрямий додаток поєднується з групами дієслів, яким властиві значення досягнення результату (досягти, дочекатися, домогтися та ін.)> стосунку до об’єкта…

Непрямий додаток — це додаток, що означає предмет, на який дія переважно не переходить безпосередньо. В окремих випадках непрямий додаток, залежачи від неперехідного дієслова, може означати предмет, на який безпосередньо поширюється дія, наприклад: завідувати школою, управляти філією, керувати кафедрою тощо….

Прямий додаток — це додаток, що означає предмет, на який безпосередньо пере­ ходить дія. Він завжди є конструктивно необхідним компонентом речення, реалізу­ ється лише при перехідних дієсловах, конкретизуючи їх значення, наприклад: Лампа під білим абажуром золотила нові соснові стіни (М….

Додаток характеризується формальними і семантичними ознаками: — здебільшого не є компонентом структурної схеми речення; — виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення; — у формально-синтаксичній структурі речення є другорядним членом; — у типових випадках виражається іменником або займенником; — переважно стоїть після пояснюваного…

Додатком називається другорядний член речення, що виражає відношення пред­ мета до дії, стану чи одного предмета до іншого (виконали вправу, приїзд товариша). Додатки бувають при дієсловах, іменниках, прикметниках, прислівниках або від­ носяться до слів категорії стану: посадити дерево, староста класу,…

Другорядні члени речення виділяють з урахуванням формально-граматичних і семантико-синтаксичних ознак, причому більшою мірою спираючись на семантичні. Тому при визначенні другорядного члена речення слід брати до уваги: • його семантико-синтаксичні функції; • входження/невходження до номінативного мінімуму речення; • морфологічне вираження і…

Проблема другорядних членів речення викликає чимало дискусій у сучасному мовознавстві. Одні вчені дотримуються традиційного погляду на другорядні члени інші повністю заперечують такий підхід, треті вносять деякі уточнення в традиційну класифікацію, доповнюючи і конкретизуючи окремі її положення, «згладжуючи» суперечливі твердження. Сучасні…

Граматичний центр двоскладного речення становить предикативна пара: підмет і присудок. Якщо речення складається тільки з головних членів речення, то воно називається непоширеним: Світали ночі, вечории дні (Л. Костенко). Славимо… Вечір догорає (В. Крищенко). Проте цей структурний тип речення надто бідний….