Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що означає підмет і які способи його морфологічного вираження? 2. Обґрунтуйте критерії визначення присудка в реченні. 3. Чим подібні і чим різняться складений дієслівний і складений іменний при­ судки? 4. Які труднощі бувають у визначення складеного іменного присудка? 5….

Синкретизм у системі членів речення

Досить часто синкретизм простежується в системі членів речення, що також спри­ чиняється до двозначності їхньої інтерпретації, трактування. З цієї причини дехто із синтаксистів схиляється до заперечення самої наявності саме другорядних членів речення, які, окрім іншого, далеко не завжди можуть бути…

Складні випадки визначення другорядних членів речення

1. Якщо другорядний член речення, виражений іменником у непрямому відмінку, тоді треба зважати на загальний зміст речення. У дверях будинку показалась господиня (П. Куліш). До слів у дверях формально можна поставити два питання: у чому? і де? Але коли вникнемо…

Прикладка

Різновидом означення є прикладка. Прикладка виражається іменником або словосполученням, яке заступає іменник; вона є залежним словом в означальному словосполученні, приєднується до головного слова синтаксичним зв’язком повного або неповного узгодження (обов’язково узгоджується тільки у відмінку). Наприклад: Солов ’їні звуки-промені линуть у…

Означення

Означенням називається другорядний член речення, що вказує на якусь із ознак інших членів речення, виражених словами з предметним значенням (синє небо, до. дванадцятих років, половіючі жита, мої побратими). Розрізняють означення узгоджені й неузгоджень Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядко­ вими…

Обставина

Обставинами називаються другорядні члени речення, які характеризують дію, стан, процес або ознаку. Обставина має такі характерні вияви: а) є другорядним членом речення; б) виражає обставинні відношення; в) виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами, інфінітивом; г) у реченні може займати різну позицію;…

Непрямий прийменниковий додаток

Непрямий прийменниковий додаток у сучасній українській літературній мові виражає широке коло об’єктних відношень. Прийменники розширюють можливості відмінкових форм і відображають значно складніші взаємозв’язки між предметами і явищами об’єктивної дійсності, ніж безприйменникові додатки. Прийменникові конструкції часто функціонують і як обставини. Для…

Непрямий безприйменниковий додаток

Непрямий безприйменниковий додаток виражається формами родового, да­ вального та орудного відмінків, що залежать від неперехідних дієслів. 1. У формі родового відмінка непрямий додаток поєднується з групами дієслів, яким властиві значення досягнення результату (досягти, дочекатися, домогтися та ін.)> стосунку до об’єкта…

Непрямий додаток

Непрямий додаток — це додаток, що означає предмет, на який дія переважно не переходить безпосередньо. В окремих випадках непрямий додаток, залежачи від неперехідного дієслова, може означати предмет, на який безпосередньо поширюється дія, наприклад: завідувати школою, управляти філією, керувати кафедрою тощо….

Прямий додаток

Прямий додаток — це додаток, що означає предмет, на який безпосередньо пере­ ходить дія. Він завжди є конструктивно необхідним компонентом речення, реалізу­ ється лише при перехідних дієсловах, конкретизуючи їх значення, наприклад: Лампа під білим абажуром золотила нові соснові стіни (М….

Диференційні ознаки додатка

Додаток характеризується формальними і семантичними ознаками: — здебільшого не є компонентом структурної схеми речення; — виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення; — у формально-синтаксичній структурі речення є другорядним членом; — у типових випадках виражається іменником або займенником; — переважно стоїть після пояснюваного…

Додаток

Додатком називається другорядний член речення, що виражає відношення пред­ мета до дії, стану чи одного предмета до іншого (виконали вправу, приїзд товариша). Додатки бувають при дієсловах, іменниках, прикметниках, прислівниках або від­ носяться до слів категорії стану: посадити дерево, староста класу,…

Виділення другорядних членів речення

Другорядні члени речення виділяють з урахуванням формально-граматичних і семантико-синтаксичних ознак, причому більшою мірою спираючись на семантичні. Тому при визначенні другорядного члена речення слід брати до уваги: • його семантико-синтаксичні функції; • входження/невходження до номінативного мінімуму речення; • морфологічне вираження і…

Сучасні концепції членів речення

Проблема другорядних членів речення викликає чимало дискусій у сучасному мовознавстві. Одні вчені дотримуються традиційного погляду на другорядні члени інші повністю заперечують такий підхід, треті вносять деякі уточнення в традиційну класифікацію, доповнюючи і конкретизуючи окремі її положення, «згладжуючи» суперечливі твердження. Сучасні…

Другорядні члени речення

Граматичний центр двоскладного речення становить предикативна пара: підмет і присудок. Якщо речення складається тільки з головних членів речення, то воно називається непоширеним: Світали ночі, вечории дні (Л. Костенко). Славимо… Вечір догорає (В. Крищенко). Проте цей структурний тип речення надто бідний….