Тире між підметом і присудком

Тире між підметом і присудком може ставитися лише тоді, коли іменний скла-| дений присудок стоїть після підмета, а дієслівна зв’язка пропущена. Тире ставиться 1) якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку 2) якщо підмет і присудок виражені числівниками…

Складний (подвійний) присудок

Складний (подвійний) присудок становить таку конструкцію, обидва повц І значні компоненти якої перебувають з підметом у подвійному предикативному зв’яч ку. Перший компонент подвійного присудка — особова форма повнозначного дієслова на означення руху (ходити, іти, прийти, бігти, брести та ін.), стану…

Трикомпонентні присудки

Трикомпонентний присудок — це ускладнена модель, що поєднує в собі скла­ дений дієслівний і складений іменний присудки. Л. Булаховський зазначає, що «присуцок-набирає властивості включати в свій склад чимраз більше слів. Мислення відбувається не стільки парами слів, скільки цілими розгорненими словесними…

Складений іменний присудок

Складений іменний присудок складається з дієслова-зв’язки та іменної частини. Цей присудок різноманітний за морфологічним вираженням. Компонентами його є предикативне ім’я, виражене іменем будь-якої форми, в поєднанні з особовими фор­ мами дієслова-зв’язки. Різні форми іменників, прикметників, займенників, чис­ лівників, дієприкметників виступають…

Складений дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, що ви­ конує функцію зв’язки, та інфінітива. У працях східнослов’янських мовознавців склад допоміжних дієслів визначається по-різному. На думку О. Гвоздєва, у спо­ лученнях люблю читати, мріє зустріпіися інфінітив означає об’єкт і не входить…

Складені присудки

Складені (двохелементні) присудки. Термін «складений присудок» у такому значенні, в яшму його використовують нині, запровадив Ф. Бусласв, хоча деякі вка­ зівки на особливі типи присудків з дієсловами геть, суть, б ш , будеш у їхньому складі трапляються у працях М….

Простий дієслівний присудок

Простий дієслівний присудок — це найтиповіша форма присудка двоскладного речення, оскільки саме дієслово є найбільш пристосованою формою для вираження присудка. Простий дієслівний присудок виражається: • формами дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часів, наказового та умовного способів, наприклад: Пролітала зозуленька через…

Питання про присудок і його типи

Другим головним членом двоскладного речення є присудок. Типи присудка виділяють з урахуванням морфологічних параметрів та модально-часових значень. Присудок — головний член двоскладного речення, який, указуючи на модаль­ но-часову характеристику носія предикативної ознаки, перебуває в предикатив­ ному зв’язку з підметом. У…

Присудок

Присудок — головний член двоскладного речення, граматично пов’язаний з підме­ том. Він може вказувати на дію — процес, що стосується підмета, виражати його якісь сталі чи змінні ознаки чи належність до певної групи предметів (саме тому присудок, крім питань шо…

Складений підмет

1. Сполучення власне кількісного числівника з іменником: три. чотири — у формі називного відмінка множини, п ‘ять і далі — родового однини чи множини. 2. Сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з іменником у формі родового відмінка множини. 3. Сполучення…

Простий підмет

1. Іменник у формі називного відмінка однини. 2. Іменник у формі називного відмінка множини. 3. Іменниковий займенник у формі називного відмінка однини й множини 4. Субстантивований прикметник. | 5. Субстантивований дієприкметник. 4 6. Числівник. І якщо вони 7. Прислівник. (—…

Погляди мовознавців щодо визначення підмета

У східнослов’янському мовознавстві представники логістичної граматики ви­ значали підмет як предмет, про який судять. З часом для визначення підмета стали залучати відомості про формальні засоби його вираження. О. Потебня, Д. Овсяни- ко-Куликовський трактували підмет, грунтуючись на понятті про присудок. Мово­…

Головні члени речення. Підмет. Способи вираження підмета

Головні члени речення. Підмет і присудок є структурно необхідними членами двоскладного речення, через них виражається предикативність — найважливіша граматична ознака комунікативної синтаксичної конструкції. Причому дієслівний присудок здатен повною мірою реалізовувати і значення модальності, часу та особи (персональносгі) через відповідні морфологічні…

Погляди мовознавців на синтаксичну модель членів речення

В історії мовознавства питання про головні члени речення диснусійне, що пов’я­ зано з визначенням їх статусу. Більшість сучасних лінгвістів головним компонентом речення вважають присудок. Основним формально-синтаксичним типом простого речення є двоскладні речення, структурну основу яких становлять два головні члени —…

Просте і складне речення

Прості і складні речення розрізняють за кількома диференційними ознаками: — прості речення складаються з мінімальних синтаксичних одиниць і словоспо­ лучень, а складні — з двох і більше простих речень; — з формально-синтаксичного погляду прості речення складаються з однієї пре­ дикативної…