Тоді пустити його…

Тоді пустити його не по колах дантового пекла, а по штреках підземель шахт Воркути — може, й з нього буде Данте. Подякуймо усі разом — три,чотири: «Спасибі Миколі І за те, що ув’язнив Шевченка у казематі, бо там він створив…

Щось мухи летять на голову…

Щось мухи летять на голову, хоч і за склом телевізора сховану, ніби засмерділася, як оселедець. Чим більше портретів видасть «Портретовидав», тим більше мух сяде на голову. Відганяй не відганяй — а муха знає, в чиїй костяній коморі зерно на гній…

Як не працюй…

Як не працюй — все повільно здається нашому начальникові, бо наш начальник любитель кінострічок періоду німого кіно — там пришвидшені кадри, там нечуваний темп — от із ким план виконувати! А ми, як не працюй, — все повільно здається.

ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ

У цьому садку не живуть птахи. Коли ж він буде голий восени, то прилетять сюди іздалеку птахи і всядуться перепочити на дерева. Коли ж захочуть полетіти далі, у теплі краї захочуть полетіти, то жодна з них із гілки не злетить,…

ЛІСОВІ РОДИЧІ

Тут, між дерев, кущів, трав, я не чужий у лісі: мій братик зайчик он стрибає, родич лис за пнями криється. Мисливцем я іду, хоч сам я, може, птах, бо озирнуся й бачу на піску сліди своїх пташиних ніжок. До мене…

Солдат на привалі скине чобіт з однієї ноги…

Солдат на привалі скине чобіт з однієї ноги — стає напівцивільним-напіввійськовим. На босу ногу погляне — хочеться додому до дружини дезертирувати, на взуту в чобіт ногу погляне — треба йти наказ виконувати. То який же все-таки в той час солдат?…

Поціновувач поезії…

Поціновувач поезії, щоб краще довідатися про мою творчу лабораторію, періодично, з міліціонером і понятими, законно, на підставі санкції прокурора, на моєму помешканні влаштовує обшуки. Першого разу він вигріб із книжкової полиці переписані на друкарській машинці ранні вірші Тичини, невидані вірші…

Неприкладне прислів’я…

Неприкладне прислів’я — перлину народної мудрості, — яке я почув російською мовою, переклав на українську, і воно стало прикладним: побільше бери, подалі кйдай, поки летить — відпочивай.

Колись тиран, мов живий, сходив з картини…

Колись тиран, мов живий, сходив з картини кожному вказувати у майбутнє путь, кожен на потилиці відчував його погляд орлиний, і дим з його люльки у кожній ніздрі лоскотав. Тепер же тиран прилип, як муха, до полотна: очі порожні, вуса не…

ПІШАКИ

Пішаки, пішаки на шахівниці, біляві, й чорняві, й свідомі, але ніхто з них не хоче бути кимсь іншим: ні королем, ні конем під міністром. Чому ж ви плачете п’яними очима, що з вами поводяться як із пішаками? Були королі, що…

ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ

Закохані цілуються тихо, прислухаються до свого тіла, де навшпиньки ходить розквітла вишня: там між листя живе пташка, яка теж тихенько сидить, щоб не сполохати саму себе.

Боже літо…

Боже літо — в колгоспі треба робити, то сапаєш, то збираєш і не погуляєш. Бабине літо — іще цвітуть квіти, отоді тільки й погуляєш, отоді, дівчино, і пісень поспіваєш.

До-шевченкові…

До-шевченкові, власникові викопного імені «поет», дали лопату траншеї копати, щоб не літав із пером у руці: «Лину я, лину на Україну». До-шевченка ніхто тут не впізнав, був як усі, як когось викликали на прізвище, він відгукувався: я, я. Був як…

ПЛАТІВКА ІЗ ПОМИЛКОВОЮ ШВИДКІСТЮ

Платівки із записами українських народних пісень фірма грамзапису «Мелодія» помилково виготовила із швидкістю 78 обертів на хвилину, хоч на платівці і було зазначено, що програвати слід із швидкістю 33 оберти на хвилину. Так і програвали її. І підспівували інколи. У…

Ніде нічого не трапляється…

Ніде нічого не трапляється — лише на футбольному полі. Немає навколо красивих жінок — тільки на сторінках «Новин екрана». Ніхто не вартий доброго слова — тільки той, про кого в газету пишуть. Ніхто не живе правильно — окрім нас, радянських…