НЕОРОМАНТИЗМ — комплекс худож. явиш, який сформувався в останній третині XIX ст. Він генетично пов’язаний з романтизмом поч. століття, але містить у собі також елементи реаліст, естетики та деякі риси декадансу. Складна взаємодія та взаємовідштовхування різнорідних тенденцій зумовили широкий діапазон…

НЕОРИТОРИКА, НОВА РИТОРИКА — напрямок в літ-знавстві XX ст., основоположним постулатом якого є розуміння тв. як вислову. Основи Н. були закладені бельг. вченим Х.Перельманом (“Теорія аргументації”), який ввів в обіг термін “нова риторика”. Вона народжу­ валася у тісній співпраці структуралізму…

НЕОМІФОЛОПЧНА (РИТУАЛЬНО-МІФО­ЛОГІЧНА) ШКОЛА — наук, напрямок, який на нов. етапі наук, розвитку й принципово нов. порівняно з міфол. школою XIX ст. методами вивчає значення міфів для культури назагал, фольклору та л-ри зокрема. Становлення Н.ш. пов’язано з досягненнями англ. антропологічної школи: Е.Б.Тайлора…

НЕОМІФОЛОПЗМ — течія в європ культурі кін. ХІХ-ХХ ст., досить різноманітна за своїми проявами, соц. та філос. природою, яка зберегла значення для всієї світ, культури XX ст. Засновниками Н. вважаються Р.Вагнер (1813- 1883) та Ф.Ніцще (1844-1900). Відродження заг,- культ, зацікавлення…

НЕОКЛАСИЦИЗМ — термін для визначення досить різнорідних явиш у л-рі, малярстві, різьбярстві, архітектурі та музиці, під яким розу­ міється використання певних естет, принципів, змістовних елементів та етил, прийомів європ. класицизму ХУЦ-ХУПІ ст. Зокрема, в л-рі орієнтація на ант. сюжети та…

НЕГРИТЯНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ або ГАРЛЕМСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ (англ Harlem Renaissance) — впливовий культ, рух чорних американців 1-ої третини XX ст., шо супроводжувався потужним сплеском твор. енергії і викликав до життя появу видатних тв. л-ри, музики, образотвор. мист-ва. Друга його назва — Гарлемський…

НЕГРИТЮД — (від франц. педгішсіе — той, шо має відношення до негроїдної раси) — концепція етно-культ. відокремленості та виключності негрит. народів, яка віддзеркалилась у філософії, культурі, л-рі зх.-афр. країн (Сенегалу, Гвінеї, Малі, Кот-д’Івуара, Беніну), а також Мадагаскара та Ангельських о-вів…

НГЕМ (декламація, наспів) — клас, жанр в’єтнамської л-ри, ліро-епіч. поема у формі жіночого монологу. Жанр був започаткований ‘Дружиною воїна, який пішов у далекий похід” поетесою XVIII ст. Доан Тхі Дьєм. Поема створена силабічним вірш, розміром саунг-тхат люкбат (7, 7, 6…

НАУКОВА ФАНТАСТИКА — science fiction (англ.). Соиіокульт. феномен, шо тісно пов’язаний з бурхливим розвитком науки (природознавства та сусп-вознавства) і техніки в кін. ХІХ-ХХ ст. Термін Н.ф. (точніше — «наук, белетристика») був уведений 1929 амер. письменником і видавцем Х.Гернсбеком. Тривалий час…

НАУКОВА ПОЕЗІЯ — вид поет, мист-ва, тематично пов’язаний з наукою. Термін Н.п. ввів франи. теоретик Рене Г’іль («Трактат про слово «, 1896). Заг. історія Н.п. розвивається в контексті історії науки, і тому тематичні переваги і навіть жанр, форми та стиль…

НАТУРАЛІЗМ (від лат. natura — природа) — напрям у європ. і, частково, амер. мист-ві (л-рі, театрі, малярстві), що склався в останній третині XIX ст. Він постає як відштовхування від ідеалізму та романтизму. Філос.-світоглядною основою Н. був позитивізм О.Конта й естетика…

НАСЛІДУВАННЯ — вид рецепції: засвоєння засобів худож. дослідження світу, літ. техніки, окр. прийомів або цілого жанрово-стил. комплексу. Автор-реципієнт переважно наголошує на близькості свого тв. до наслідуваної моделі, зокрема, засобами авторського підкреслення (заголовок та ін.). Такою моделлю може бути окр. тв.,…

НАСКРІЗНІ  ОБРАЗИ — речові реалії, природні явища, людські фігури, абстрактні поняття, які є леймотивом, символіко-метафо- ричною емблемою одного тв., творчості того чи ін. автора, певної літ. школи, нац. регіону, чи навіть світ. л-ри. Н.о. пронизують як фольклор, так і л-ру: в…

НАРОДНО-ЕПІЧНА ДРАМА — жанр різновид епічної драми. Домінантною засадою Н.-е. д. є широке використання міфології та нар. епосу. Прикладом можуть бути п’єси араб, письменників Тауфіка аль-Хакіма та Махмуда Масаді або драма- дума “Град князя Кия» О.Коломійця. Олександр Чирков

НАРОДНІ КНИГИ (нім. Volksbuch)-сукупність епіч. продукції у формі книг, написаної живою розмовною мовою, почасти анонімного характеру, різної за жанрами і змістом, поява якої була зумовлена виникненням книгодрукування і можливостями її швидкого розповсюдження серед найширших верств населення. До Н.к., як правило,…