ОРІЄНТАЛІЗМИ

ОРІЄНТАЛІЗМИ (від. лат. orientalis — східний) — запозичені зі сх. мов слово, фразеологізм або синтаксична конструкція. З погляду реиепиії розрізняються два розряди: 1) О., які так закорінилися в мові-реципієнті, шо сприймаються не як чужомов., але як свої. Напр., вукр. мові: гарбуз,…

ОРАТОРСЬКА ПРОЗА

ОРАТОРСЬКА ПРОЗА — своєрідний вид словесної творчості, який виникає в давн. сусп- вах переважно на етапі становлення “міської культури” й справляє помітний вплив на красне письменство. Коли на зміну первісно-родовому суспільству приходить “полісний” лад, коли виникає громадське життя й політ,…

ОПРИШКІВСЬКА ПІСНЯ

ОПРИШКІВСЬКА ПІСНЯ — тематичний цикл пісень, шо присвячений визвольній боротьбі населення Карпат. Виник та розвивався разом з опришківським рухом XVIII-XIX ст. О.п. надзвичай популярна, побутує й сьогодні. Ще на поч. XX ст. опришківська тематика використовувалася в новостворюваних фольклор, піснях. Сюжетно-образна…

ОПОЗИЦІЯ

ОПОЗИЦІЯ (лат. oppositiо — протиставлення) — протиставлення складників порівнюваних систем. 1929 членами Празького лінгв. гуртка в “Проекті стандартизованої фонологічної термінології” до І з’їзду славістів було запро­ поновано термін Gegensatz (протиставлення). Згодом більш вживаним став термін О. Зміст його визначив М.С.Трубецькой…

ОПОВІДКИ РАБІВ

ОПОВІДКИ РАБІВ. Жанр, поява якого була спричинена пропагандистськими потребами антирабовласницького ладу в ЄША. Ядро жанру складали автобіографії рабів, шо їм пошастало втекти до Пн. штатів або до Канади. Дійшло кількадесят його зразків, найвідоміші з яких належать Г.Біббу (1837), В.В.Брауну (1847),…

ОПОВІДАННЯ

ОПОВІДАННЯ — один з мал. оповідальних жанрів, поряд з нарисом та новелою. В силу певної еклектичності цього жанру, нерозробленості критеріїв відмежування від ін. мал. форм, а також іст. сформованої мов. традиції в різних країнах точне літ-знавче визначення оповідання дати досить…

ОНОМАСТИКА ЛІТЕРАТУРНА

ОНОМАСТИКА ЛІТЕРАТУРНА — наук дисципліна, яка вивчає омастикон, тобто власні назви, які вживаються в л-рі, їх структуру, ґенезу, худож. функції. Основними розділами О.л. є антропоніміка літературна та топонімія літературна. За матеріалом та методами дослідження О.л. належить до літ.-лінгв. дисциплін. Людмила…

ОНЄГІНСЬКА СТРОФА

ОНЄГІНСЬКА СТРОФА  — строфічна форма роману в віршах О.Пушкіна “Євгеній Онєґін”. Вона складається з 14 віршів, написаних чотиристоповим ямбом із дотриманням правила альтернансу. Формула O.e. — AbAbCCddEffEgg, де велика літера позначає жіночу, а мала — чоловічу риму. О.с. умовно поділяється на…

ОНАЦІОНАЛЬНЕННЯ

ОНАЦІОНАЛЬНЕННЯ — зміна в процесі рецепції най. ознак першотв.: перенесення дії в нов. най. умови, відповідне змінювання сюжетних ситуацій, обставин дії, побутових та іст. подробиць, ангропонімів, топонімів, ідеоматики, фразеології тощо — тобто цілого най. забарвлення. 1. О .-переробка переважно має…

ОКТАВА

ОКТАВА {італ. — «вісім”) — тверда строфа, шо складається з 8 віршів (октет), із системою римування: abababcc. Останні 2 вірші, шо об’єднані суміжною римою, є ознакою формальної закінченості О. Крім того, ці вірші можуть закінчувати тему, шо розгортається у попередніх…

ОККУЛЬТНА ЛІТЕРАТУРА

ОККУЛЬТНА ЛІТЕРАТУРА — л-ра, шо викладас доктрини та методику оккультизму (від лат. оссиНи$ — таємний; по суті, те ж саме, що й грец., «апокриф”, але ці два терміни означають різні речі). Оккультний тв., на відміну від апокрифу, спрямований на створення…

ОЙКУМЕНА

ОЙКУМЕНА (від греи. оікео — нахиляю, оіков — рід) — 1.У давн-грец. світі — землі як греків, так і “варварів», відомі грекам й почасти охоплені їхнім культ. ВПЛИВОМ; 2. У культурологічному сенсі — спільнота, що може бути однорідною чи різнорідною…

ОДІССЕЯ — трад, сюжетна модель

ОДІССЕЯ — трад, сюжетна модель, що бере свій початок з поеми Гомера «Одіссея”. В поемі змальовано 10-річне повернення Одіссея з Троянскої війни на рідний острів Ітаку. По дорозі додому герой зіштовхується з різноманітними перешкодами й труднощами, однак успішно долає їх…

ОДИВНЕННЯ

ОДИВНЕННЯ (рос. остранение) — поняття, введене в літ-знавчий обіг В.Шкловським у кн. “Воскресіння слова” (1914), а в статті “Мистецтво як прийом» (1917) було подане його змістовне наповнення та пояснення. В основі О. лежить прагнення творця зруйнувати автоматизм сприйняття навколишнього світу:…

ОДА

ОДА (грец. ode — пісня) — лір. або ліро-епіч. вірш урочистого характеру. Виділилась поряд з ін. панегіричними жанрами, і насамперед, гімном і дифірамбом з давн-rpeu. хорової пісні, яка супро­ воджувалась муз. виконанням на лірі і танцями. Потім О. набула стійких…