Усе росте довкола мене світ

Усе росте довкола мене світ, і все маліє мій маленький простір, і все тужавіє, чорніє, твердне, аж скоро спалахне од чорноти і мовчазної туги. Подаліло твоє життя, з якого ти уплав пустився в чорноводдя днів наступних, де ані тобі вітру,…

Отака мені рахуба

Отака мені рахуба: рік почався по-старому. Коли тут не вріжу дуба, то поверну ще додому. Геть гніздо розпотрошили, наскрізь душу обшукали, повисотували жили, серце жаром обіклали. Не побачу вже ні доми, ні дружини, ні синочка. Вирушай у невідоме, що злетіло,…

Десь цвіте Софія, мов бузок

Десь цвіте Софія, мов бузок, десь над нею вічний травень має, десь під нею мева походжає, та сумний у меви кожен крок. З пралісу виходить дивен звір, до світ-сонця рикає натужно. Стало меві жити осоружно, бо розтав зелено-синій мир, той,…

їм для конання мало і століть

їм для конання мало і століть, а для життя — одної миті досить. Заледве народився — вже голосить, гамуючи правічну ненасить. Оце заповнювання порожнеч, резервуари спертого терпіння для них, немов господня благостиня — для кожного предтечі із предтеч. Одрубана од…

Десь музика лунає. Мов з-під криги

Десь музика лунає. Мов з-під криги червона цівка б’ється. І струмок дзюрчить, не відаючи жебоніння, котре відлунює надовкруги. Світ облягає зоряна і зимна велика ніч. Голчасті, криті снігом, отерплі сосни, знявшись до небес, здригають віттям, бо на них спадає червоно-ярий…

Живи у душах інших, як вампір

Живи у душах інших, як вампір, бо вже давно немає в тебе тіла. Таким бо таланом нагородила тебе земля, де спокій твій і мир. В цій порожнечі смерті — твій зупин, це смерть твоя, голодна існуванням. Живи ж у ній….

Трать, трать і трать, аби вернути жаль

Трать, трать і трать, аби вернути жаль, аби вернулось прагнення тягнути візок життя — ці обов’язки й скрути, що, як дразки, устрягли між проваль твоїх грудей розверстих. Трать і трать, спадай, спускайся нижче, нижче, нижче, де стогне магма, де лютує…

Де ти — збагнув? Ти ж на самому споді

Де ти — збагнув? Ти ж на самому споді, і навіть нижче. Отже, опадай і тільки там, і тільки там шукай самого себе — в чистоті і вроді. Дарма, що опинився в колоброді — ти колобродами поневажай, допоки не розчинишся…

Усе — як треба. Все — отак, як треба.

Усе — як треба. Все — отак, як треба. І не покутуй бо чужі гріхи, що стали ніби власні. Все, що в тебе, з тобою і пробуде. І верхи твоїх дерев попустять ще пагіння, зчорнілі пальці барва одживить. Іще діждешся…

Щось треба зрозуміти — не збагну

Щось треба зрозуміти — не збагну. Що саме — але треба зрозуміти і вирватися з пекла, що відколи в твоїй душі зотлілій зайнялось. Потрібно власну межу віднайти, аби відгородитися від світу на простір смерті, і самоутрати, і власної покути. Ось…

І ось вона, утрата всіх жалів

І ось вона, утрата всіх жалів: ні матері, ні батька, ні дружини, долучений до власної руїни, геть душу об уламки обсаднив. І так живу, мов непотрібний пес, давно одбіглий власної домівки, що все собі не віднайде криївки од спогадів, од…

Свічадо ночі вабить лячний погляд

Свічадо ночі вабить лячний погляд і забиває дух, і тіло клякне зухвалого діяння на межі. Та невідомінь, чорна плівка посмерку вертає відчуття себе самого, і світ вимірюється тільки спином, що забаряє смертну мить чинінь. Та вже — свічадо ночі надить…

Звільнися од чекання. Задарма

Звільнися од чекання. Задарма. Ще буде все — і прогріх, і покута. Іще спізнаєш: є недоля люта і анічого більше вже нема. Звільнися од чекання. Задарма. Ще буде все — і довгі ночі, й дні, і довга путь — ні…

А ти все мовчиш, і мовчиш, і мовчиш

А ти все мовчиш, і мовчиш, і мовчиш, ні вістки про тебе, ні чутки, ні гадки, все так би, неначе життю ані вадки. (Знова’ нарікаєш? Даремне. Облиш). Утішся — недолею. Тим себе тіш, що більше не буде ні стежки, ні…

Не прагни, сину мій, а бережись

Не прагни, сину мій, а бережись, тримаючись вервечки існування, і научайся саморозсвітання, і мерехтіти радістю навчись. Дороги далі круто повелись туди, де грає життєструмування, оце уводноволене кохання, правдива уселенська благовість. Нас матері зродили на любов — орати землю, жито засівати,…