Зажурених двоє віч

Зажурених двоє віч, криві терези рамен, гербарій дзвінких долонь — з ночі. А де та горить зоря, котру назирає син? Об схіл той, мов об багнет — жалься. Якісь переплески, блиск — переймами досвітку. І вже попливла-пливла вічність. Бо серце…

У німій, ніби смерть, порожнечі свічад

У німій, ніби смерть, порожнечі свічад пересохла імла шебершить, мов пісок, і високий, як зойк, тонкогорлий співак став ширяти над тілом своїм. Дух підноситься д’горі. У зашморзі бід аж зайшовся кривий од волання борлак, аж огранням дзеркал заросилася кров! Ніч…

Яка нестерпна рідна чужина

Яка нестерпна рідна чужина, цей погар раю, храм, зазналий скверни! Ти повернувся, але край — не верне: йому за трумну пітьма кам’яна. Як тяжко нагодитись і піти, тамуючи скупу сльозу образи, радійте, лицеміри й богомази, що рідний край — то…

Лискучі рури власним сяйвом сліпнуть

Лискучі рури власним сяйвом сліпнуть — іззовні і зсередини. Струмить високий день. Як спирту штоф, стоїть осклілий обрій. Інші в душах тихнуть і віддаються щедро, як жінки, твоїй душі, що в сяєві оскліла. А рідна нива, як вогонь горіла і…

Звелася длань Господня

Звелася длань Господня і кетяг піднесла над зорі великодні без ліку і числа. Ця синь зазолотіла це золото сумне, пірвавши душу з тіла, об’яснили мене. Голосить снігавиця, колючий хрипне дріт, а золота жар-птиця пускається в зеніт.

Геть спогади — сперед очей

Геть спогади — сперед очей. Із лиць — жалі, із уст — колючі присмерки ночей у цей сорокопуст. Як став — то вплав, як брід — то вслід, як мур — то хоч нурця, пройдімо лабіринтом бід до свого реченця,…

Что нам дарит Мега Джек

Прошло  уже так много времени со времен, когда интернет приходил в дому и офисы, ближе к людям и бизнесу, когда он только начинал становиться верным помощником каждого человека. Со временем ситуация достигла того уровня, когда многие люди просто не представляют…

Прикрийся мідною горою

Прикрийся мідною горою, сховай зухвалу голубінь. Тінь — трембітає наді мною 357 Василь Стус і в кожен слід ступає тінь. Прикрийся обрію габою, об розпач кулаки оббий — і верне образ голубий дружиною ачи сестрою. Заповідається за мною грім великодній,…

Аби лиш подолати гнів

Аби лиш подолати гнів, сторозтриклятий гнів здолати, я б поіменно міг назвати усіх братів, усіх катів. Та погляд застує імла, і ти, мов лев, у цій оборі, де стільки кроків в коридорі, — аж світ зайшовся дубала! Намарне. Бога не…

Пливуть видіння, пагорбами криті

Пливуть видіння, пагорбами криті, а за горою — паділ і байрак. Цвітуть волошки в золотому житі а над смарагдом луки сяє мак. І таємнича мавка білорука ступає — ніби вічністю пливе. Кружляє мак. А над смарагдом луки уже нависло небо…

Здається, чую: лопають каштани

Здається, чую: лопають каштани, жовтозелену викидають брость і зовсім поруч — київське весняне пахуче небо гуком налилось. Здається, бачу: рвуться буйні трави, де вже відговорили всі струмки, а Україна, Лебединя, Слава за сином назирає з-під руки. Невже то — квітень,…

Новая технология окон

Помню, много лет назад мы решили поменять дома окна. Они были деревянными и им было лет 40 и зимой, когда наступали холода, у нас не просто появлялись узоры на стеклах, а каким-то чудом конденсата на них наростали здоровенные куски льда,…

Ищите драгоценности с гномом!

Пожалуй, многие именитые психологи могли бы открыть для себя много нового, если бы посмотрели на нас, играющих во всевозможные симуляторы. Создавая их, разработчики пытаются найти формулу успеха, чтобы человек воспринял игру как родную. Какая ирония, но именно в маленьком гномике,…

Я так і не збагнув

Я так і не збагнув і досі ще не знаю, чи світ мене минає чи я його минув. Днедавнє завзялось у снінні чарувати. Та й знакомиті дати’ мені проставив хтось! Світ повен сподівань, мов став, що ні схлюпнеться. І царство…