Январь | 2014 | Літературне місто
Алея — довга і порожня, старанно вгорнута у ніч. Каштани. Сотні білих свіч, а посвітитися — не можна. І притінь, примерк торжества і досить руку простягнути, щоб за крайсвіту засягнути, за гостру кригу розставань. Кохана — ніби кущ бузку, обтяжений…
Ще й до жнив не дожив, зелен-жита не жав ані не долюбив. І не жив. І не жаль.
С чем у вас ассоциируется Эльдорадо? Легендарный город, в котором всё сделано из золота. На поиски которого отправлялся не один десяток экспедиций и путешественников. Город, в котором находятся ваши мечты о богатстве и успехе, изобилии и процветании. Конечно же, об…
Вже цілий місяць обживаю хату, Що ж, мабуть, навикати вже пора. Стілець і ліжко, вільних три квадрати в віконці ґрати, у кутку — пара… І щохвилини в вічко зазирає іскрадлива, як кицька, сатана, мов дірочку під серцем назначає… Напевне, приписали…
Украдене сонце зизить схарапудженим оком, мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа, за хмарами хмари, за димом пожарищ — високо зоріє на пустку давно збайдужіле божа. Стенаються в герці скажені сини України, той з ордами бродить, а той накликає…
Як добре те, що смерти не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст. Що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я…
В ритме, в котором нам приходится жить, нет места расслаблению. Многие из нас даже не знают, что такое полноценный отдых. Офисные работники очень переутомляются, сидя целыми сутками за компьютерами. Что уже и говорить о работниках физического труда, которые выносят необычайные…
Неначе стріли, випущені в безліт, згубилися між обидвох країв, проваджені не силою тятив, а спогадом про образи почезлі, летять понад землею долілиць, ані собі, ні світові не раді, і лячно задивляються в свічаддя людських озер, колодязів, криниць. Так душі наші:…
Недовідомі закипають грози, десь божевільні грають весілля. А начування, окрики,погрози .за мною назирають звіддаля. Куди й пощо? Не відаю, не знаю. Мідяногорла ремствує сурма. Ідуть етапи — без кінця і краю. Реве шафар. На світ зійшла пітьма.
Нерозпізнанне місто дороге відкрилося колючим скалком щастя. І знов старі наринули напасті здушили горло, кругле і туге. Дивись, дивись — за муром цим рудим, за другим, п’ятим, може, й сотим муром дрімучий Київ — здибився буй-туром: лукавим косить оком і…
Сумні і сині, наче птиці, уже без неба і без крил, обсіли край своїх могил — живої не доб’ють водиці. На попелищі віковім досада щириться з досади, їм спільної немає ради, нерадісний їм спільний дім. Тоді сторіками пливуть і жалощами…
Тільки тобою білий святиться світ, тільки тобою повняться брості віт, запарувала духом твоїм рілля, тільки тобою тішиться немовля, спів калиновий піниться над водою — тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає далі брести…
Стремление человечества играть в азартные игры столь же старо, как и само человечество. Людям всегда было свойственно желание испытать удачу, схватить птицу счастья за хвост или увидеть улыбку Фортуны. И именно поэтому индустрия развлечений, создания всевозможных игровых приспособлений всегда была…