І то вже — так. І то вже — зразу

І то вже — так. І то вже — зразу: пади у прірву — ані руш. Од чаду самоти, од сказу заголосило кілька душ в твоїй — самотній і спустілій (забув — про корогву й пірнач?). Спинайся — хоч на…

Це тільки втома. Втома. І шалена.

Це тільки втома. Втома. І шалена. Це тільки так — найшло — і відійде. А вже як не відступиться од мене — то краще — хай уб’є. Нехай — уб’є. Дарма бо скніти — вже напівдорозі між смертю і життям….

Недуга, несила — ховати цей жаль

Недуга, несила — ховати цей жаль одвертого серця. Недуга. Несила. Дівча пустотливе — та смерть нас носила і тицяла пальчиком — глянь у скрижаль. І глянь. І очей своїх не попускай і полуменій од високого жару. Гей, хлопче-молодче, ти був…

Про що тобі я зможу повісти

Про що тобі я зможу повісти, як стрінемось при зустрічі при нашій? Живи здоровий, синку мій, рости, спивай меди із чарівної чаші, а я, твій батько, маю ще тягти кормигу літ у чорнім єралаші, збавляючи літа свої найкращі в світах,…

Велосипедисти, як метелики

Велосипедисти, як метелики в осяйному плетиві дороги тішаться в незрушності окляклій, лиш лискучі шпиці миготять, збризнуті росою. Горнім надверхом промінь заломився і посовгнувся під німими шинами, а зелен бір сосновий бородою тряс. Ми збирали з сином полуниці, бродячи медовим небом…

Немов рубін у чорнім адамашку

Немов рубін у чорнім адамашку, обачно критий білим німуванням, так снінь моїх озерце шарлатове лямує обережок начувань, що ось-ось-ось прокинуся — і дивна розкішна квітка заполочі бризне зрадливою сльозою; весь той чар самонаближень, упізнань і врочень, що визріли у невіді…

Оце збавляння довгих літ життя

Оце збавляння довгих літ життя на відстані од вітчини і себе, це кождочасне поривання в смерть, щоб з неї виринати в знавіснілий хрипкий чи геть знеголоснілий крик. Це сновигання проміж власних тіней з яких лише одна була жива із правіків,…

Сузір’я знов лаштуються в танець

Для Ірини Стасів-Калинець Сузір’я знов лаштуються в танець, метелиця от-от займеться виром. Спокійно, сестро. Чуєш, хай їм грець — отим Романам і Володимирам. Запорошило, замело, засні­ жило дорогу — а куди рушати? Спокійно, сестро. Будуть зліші дні. Ще нам цей…

Ці виски, ці скрики під вітром злітають угору

Ці виски, ці скрики під вітром злітають угору. Все вгору і вгору — над небо, над вечір, над ніч. Лікуй висотою цю душу, ласкаву і хору, в смертельнім ширянні тримайся і ранку не клич. Землі — залегкі ми. І нас…

Зачервоніє горобина

Зачервоніє горобина, птахи у вирій відлетять, і ладо, ластівка, дружина відчує: див голосить, тать на голому гіллі, на вітрі на хмарнім небі, на дощі, і заспокоєння нехитрі зупинять руку на плечі прижурному. Ще осінь буде, ще будуть зими і сніги….

Ніч — хай буде тьмяніша за темну

Ніч — хай буде тьмяніша за темну. День — хай буде ще чорніший за ніч. Хай проллється нам — твоє потаємне, в сяйві ласки — найсвітліше з облич. Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта багряна твоя тога і…

Горобчик цвіркнув на бантині

Горобчик цвіркнув на бантині. І плиски білоногий злет, і сніг останній — синій-синій, і перегуда-очерет. Шпаків трикутники любовні коло шпаківень, до осик ув’язаних. І очі, повні од сяйва сонця. Й зичний скрик ген з-за обтятої діброви — людей, дерев ачи…

Сладкая жизнь – игра

Вы сладкоежка и вас манит все сладкое? Бочка меда привлекает ваше внимание больше, чем мясо или другие кулинарные изыски? Возможно, вы даже ловили себя на мысли, что чем-то похожи на медведя, с которым у вас так много общего. А еще…

Потрясающее удобство игры и развлечений

Еще буквально недавно мы изнывали от зимней скуки, когда нечего делать ни дома, ни в офисе, ни на учебе. Люди просто брели себе по улицам, совершенно не понимая, что же делать. Ситуация изменилась с приходом весны и весеннего потепления, смотря…

Жовтава більше, ніж зелена

Жовтава більше, ніж зелена, прокільчується вже трава. Росте і тягнеться до мене, аби зродити ці слова. Забутий більше, аніж знаний, мені відкрився білий світ, де піє півень, сонцем п’яний, так хвацько скочивши на пліт. А дума-думочка сокоче — курчатком жовтим…