В.Р. Дудик — Міфологема стихії вогню у збірці «Зів’яле листя» Івана Франка крізь призму феноменології Гастона Башляра

Стаття присвячена аналізові міфологеми вогню у першому та третьому жмутках «Зів’ялого листя» Івана Франка, реалізації комплексів цієї стихії на основі феноменологічного методу Гастона Башляра. Виділено етапи еволюції свідомості ліричного героя у поезіях та окреслена специфіка творення жіночого образу-сфінкса, боротьби еротичних…

Фауст у перспективі сприйняття Маргарити (Гретхен) у трагедії «Фауст» Й.В. Гете

                            «Але шкода серцями володіти, Коли немає серця в вас.»                                                                   «Мій Боже, що за чоловік!                                                                   Він думав, думав цілий вік,                                                                   А я ж – дурнісіньке дівча,                                                                   Лиш слухаю, як він навча.» Якось назвали ви мене «дитя»,…

Психологізація рецепції змістотворчих елементів роману «Дракула» Брема Стокера

            Оскільки міфологічний світогляд «Дракули» підтверджується різноманітними символами, то й основні архетипи мають змогу реалізуватися в романі з метою розкриття основних ідей, мотивів й впливу на читача. Тяжіння до гармонізації, моральної перспективи творять своєрідний поетично-міфологічний аспект, основним об’єктом якого є…

Феномен «вампіризму» та еволюція образу вампіра у світовій літературі.

Як зазначає Роберт Керрол у          «Словнику скептиків», вампір – це «міфічна істота, котра п’є кров живих, аби не вмерти. У найпоширенішій версії вампір зображується як мертва і безсмертна істота, що встає із могили й відправляється на пошуки нової жертви»…

Еволюція фемінних образів у творчості поетів «Молодої Музи»

3.1. Від східної Нурії (світло) крізь Елеонору-Інфанту до Дори П. Карманського Б. Рубчак писав, що «тематикою до Бодлера найбільш зближався Карманськлй, хоч у його поезії бачимо також сліди німецького романтизму, резигнацію типу Ленау і жовчну іронію типу Гейне.», а М….

Рецепція жіночого образу в чоловічому наративі

 «Коли йдеш до жінки, не забудь взяти батога із собою» Ніцше Ф. Рецепція жінки чоловіками-письменниками та трансформація її у образову чуттєвість пройшла власне складну еволюцію від патріархально зааганжованої, примітивної та простуватої селянки-жінки( в українській літературі) до образу – ідеалу для…

Категорія художнього образу в теоретичній системі модернізму

Модернізм уніс кардинальні зміни у світовідчування та естетичні орієнтації нового часу. І хоч як би скромно ми не оцінювали значення його українського інваріанта, вказуючи на «недокрівність» (М.Неврлий) чи риторичність (С.Павличко), слід визнати за ним ту величезну заслугу, що її можна…

Дуалізм душі. Боротьба стихій ліричного героя. Елементаль пігмеї.

«Ліс – найромантичніше кладовище» Г. Башляр «Венеро! О Богине! Мені античної доби бракує нині Й шкода, що вимерли сатири, фавн-звірок, Боги, які, кору ковтаючи гілок, В обіймах тисли Німф білявих серед лілій. Мені шкода доби, коли могутні сили — Вода…

Варіювання вогняної стихії у природі кохання та природі жіночого образу. Елементаль Саламандри.

«Настане ранок, і відступить істерія, Коли вона в коханні вигорить до дна З мужчиною палким, кому щораз Марія Потрібна не свята й потрібна не одна» А. Рембо «Сausam languores video nec caveo» Кохання-вогонь-смерть. Ця тріада не визначається сталим порядком, вона…

Ця вицілувана земля

Ця вицілувана земля губами моря-немовляти, для кого жити — цілувати і надбігати звіддаля на власний край, де ліг жагою таємних прагнень невідь-світ, міцний, як кремінь, як граніт понад Дніпровою сагою, занурений сторч головою. А тіло б’ється, мов живе, а це…

О як він прагнув

О як він прагнув, як він прагнув, неначе болю, білоти, геть поцуратися як багнув і благодаті й ліпоти тієї сяйної дороги, котра Голготою росла, Дніпрові ширились пороги за байдаками — без числа. Прогінною довкола тіла сорочка виліпляла торс, хапливо і…

Між галичі й сорок калини кущ поник

Між галичі й сорок калини кущ поник, і обірветься крок, і пролунає крик. І схарапуджені сопуть вітри тяжкі, і крокви кружані — сталевий сміх підків, і стократ дужані стають на герць віки, і стократ долані стенаються сини, а думи зволані…

Дорого дороги, дорого мети

Дорого дороги, дорого мети ані не наблизитись, ані втекти. Рушають окремі, тверді як дуби, в високому щемі старої ганьби. Тут путь наша вічна, тут вічний наш шлях сокира двосічна тне по головах. Над подимом долі, над сяєвом тьми проходим поволі,…

Зелена ряска на жовтавих лапах

Зелена ряска на жовтавих лапах розважливих качок із калабані, що коноплями тхне, поміж дерев листопадом похмурим розколиханих — зелена ряска на твоєму чоботі обачний знак забутої весни.

Три дороги довкруги

Три дороги довкруги, надовкола три дороги, а четверту, слава Богу, оступили за борги. Де подітися — нема, де податися — не знаю, і на п’яту навертаю, але п’ятої — чортма. Світе, завеликий ти, і пробудь як завеликий, але ґвалти, але…