Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

ЛІКАР БАРВІНСЬКИЙ

Одного разу Тершаковець попросив Ольгу Іванівну схо¬
дити з дорученням до лікаря Олександра Барвінського
— сина історика Олександра Барвінського, брата ком-позитора Василя Барвінського, який теж повернувся із за¬слання. Вона пішла — і побачила картину, яка залишилася в очах на все життя. Лікар Барвінський начебто робив якісь досліди з лікування раку й мав, казали, успіхи. Барвінські меш¬кали в особняку на вулиці Верховинській… Зайшла. Ніде ніко¬го немає. Двері відчинені… Іде до однієї кімнати, до другої. І раптом: Барвінський із закоченими рукавами й закаляними руками коло ліжка паралізованого брата, миє його. Побачив¬ши О. І., зі скривленим від болю й гніву обличчям:
— Хто вас пустив?
— А нікого немає.
…Тоді Барвінський напівбожевільним голосом:
— Львів’яни! Ви бачите, що ви зі мною зробили? Ви зрадники! Будьте ви прокляті! За що ви мене мучите?
Клякнув перед розп’яттям, піднявши догори закаляні руки: — О, Ісусе Христе, тебе розп’яли… А за що я розпинаю¬ся? Покарай…
А в цей час паралізований брат видає дикі звуки, реве, а за стіною починає буквально вити божевільна сестра…
Вибігла звідти як не своя… Довго сиділа й плакала на лавці в парку… А Тершаківцю нічого не сказала… Потім ходила до Ба- риляка та інших лікарів: невже не можна допомогти?…
А через деякий час Барвінського знайшли коло брато¬вого ліжка мертвого. Нібито помер від розриву серця. А не¬далеко — таблетки і скалки келишка: чи то сам хотів випити, чи братові ніс, чи, може, отруївся…
А висновок Ольги Іванівни: «Старі львівські родини ви-мирають… Не той тепер Львів…»

Категорія: Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.