Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

<ТШИ> ЧИ <ШЕСЦЬ>?

Жили у Львові дві сестри-полячки, старі діви — ди-
вачки. Коли стали готуватися до смерті, захотілося
Лм мати свої фотографії в труні, щоб побачити на
власні очі, як то воно виглядатиме. Вирішили запросити фо-
тографа: одна ляже в труну, а друга уряджатиме, а іншим ра-
зом буде навпаки. Фотограф зафільмував та й питає: «тши чи
шесць?», — тобто три знімки робити чи шість. Та, що уряджа-
ла, каже: «Тши». Раптом та, що лежала в труні, кричить:
«Шесць! шесць!» Фотограф з переляку скочив з вікна й зла-
мав ногу. Потім судився…
Бомберко. «І драб, і злодій, і бандит (на загальну думку, мовляв. — І.Дз.)… Одного разу я верталася зі Львова останнім автобусом. Ніч, хляпа, нікого ніде… І тут Бомберко… Взяв ме¬не під руку й провів додому… Мама злякалася: «Як ти, Ользю, сама йшла такої ночі?!» А Бомберко стоїть за моєю спиню: я не сама, кажу. Мама хотіла дати Бомберкові горілки, а він так гордо : «Ні, я не для того тут. Я знаю, що у вас добра горілка, але…»
Згодом Бомберко загинув: хати він не мав, жив по лю¬дях — у хлівах, шопах. Одного разу, видно, п’яний курив у шопі — і згорів. Спершу й не зрозуміли, чому шопа згоріла, аж потім знайшли труп…

Категорія: Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.