Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

З РІЗНИХ КОМАРНЯНСЬКИХ ІСТОРІЙ

Після 1963 року, коли ми з Мартою одружилися, я часто
й подовгу бував у її рідному Комарному, яке й для ме-
не стало немовби рідним. Почувався там як удома: ве-
ликі родини Пеленських-Ленців раділи нашим з Мартою
приїздам, навперебій гостили нас. Мені цікавий був цей світ, я
розумів цих людей: вони були такі ж, як моя мама, як мої родичі
й сусіди в Оленівських Кар’єрах, — хіба що «підавстрійське» й
«підпольське» минуле цих земель наклало свій відбиток на
стиль мислення, звичаї, мову; за всім відчувалася якась глибша
історична традиція, якої не було в моїх земляків, щось від гро-
мадянських понять, які ще не зовсім притлумив радянський
побут, — не кажучи про живу національну свідомість. Кожен
мій приїзд до Комарного був сповнений розмов з цими людь-
ми…
Про деякі з почутих історій я вже розповідав вище, деякі з епізодів додам тут…

Категорія: Іван Дзюба - Спогади і роздуми на фінішній прямій

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.