Журнал "Мовознавство"
загрузка...

Л. С. ПАЛАМАРЧУК ОСНОВНІ ЗДОБУТКИ Й ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

У період комуністичного будівництва в нашій країні, коли обмін куль*
турними цінностями і духовними надбаннями між братніми народами бага­
тонаціонального Радянського Союзу; як і спілкування між людьми, що
говорять різними мовами, стали звичайним явищем, особливої вагиЛ першо­
чергового значення набувають у науковій продукції мовознавців словники
різноманітних типів« Саме лексикографічні праці — словники е тією лан­
кою лінгвістики, яка засвідчує безпосередній зв ’язок радянської науки
з життям, з практичними потребами .народу,#бо ж словники, я к писав
М. Т. Рильський, «потрібні буквально всім: потрібні і вчителям та учням,
і журналістам, і письменникам та перекладачам, і вченим, і просто чи­
тачам»
— Не можна уявити собі в наш час освічену людину, якій би не доводи­
лося звертатись до словників як до авторитетних довідників і порадників
у найрізноманітніших питаннях мовної практики. Найчастіше зверта­
ються читачі до загальномовних, філологічних словників, у центрі уваги ^
яких перебуває слово як мовна одиниця. .
Я к свідчить історія вітчизняної лексикографії, серед загальномовних
ч^словн и ків на Україні здавна найбільшого поширення і застосування ді-
стали двомовні словники перекладного типу, насамперед словники росій-
сько-українські та українсько-російські2. Та це й зрозуміло, бо появд цих
словників завжди зумовлювалась повсякденними потребами рп і вжиття і
співпраці двох братніх народів на всіх етапах їх історичного розвитку.
В умовах радянської дійсності, коли «зростаюча роль російської мови як
мови міжнаціонального спілкування народів нашої Батьківщини є однією
з важливих закономірностей розвитку мов соціалістичних націй СРСР»3,
значення двомовних перекладних словників, в одній частині яких виступає
мова російська, ще більше зростає.
• ’ Виконуючи свою безпосередню функцію практичних посібників ДЛЯ
оволодіння конкретними мовами, перекладні двомовні словники, переду- Г
сім національно-російські та російсько-національні, дають змогу як н а -^
родам Радянського Союзу і соціалістичних країн, так і багатьом іншим на­
родам світу знайомитися з культурнимц*/науково-технічними, економіч­
ними та іншими досягненнями всіх республік Країни-Рад, у тому числі й
Української Радянської Соціалістичної Республіки. •
Важко переоцінити культурно-освітню та громадсько-політичну роль
російсько-національних, отже й російсько-українських словників, які,
доносячи до мільйонних мас різних національностей найтонші нюанси ро-
і М. Т. Рильський, Словник і питання культури мови, у зб.: «Про куль­
туру мови», вид-во «Наукова думка», К., 1964, стор. 24.
* Див.: П. Й. Г орецький, Історія української лексикографії, Внд-во
АН УРСР, К., 1963.
* І. К. Б і л о д і д. Російська мова — мова міжнаціонального спілкування
народів СРСР, Внд-во АН УРСР, К., 1962, стор. 4.
19 * t, Шштятт —
п*с> -а»га слив« йпгктагшкгть їм удосконалю вати II поглиблю вати знання
шптя «іжмшівяАіімівго спілкування ««ролів СРСР.
»’краіаські радянські лексикографи завжди вважали справою честі
^ЙМаречнія шЛрттщх перекладки* словників двох братніх мов. Переважно
У І* >аготяніі до недавнього часу були юоередліеяі зусилля словникарів
І Іи т п у г у м о к т ю с т м ім. О. О. Потебні АН УРСР — основного осередку
С «тм іі< ж 4 роботи в республіці- Тому й не дивно, що саме в ньому типі
« ю т т к ів вшюш лексикографія досягла найбільших успіхів. 1 рецензенти
игрених словників, опублікованих останнім часом, і автори узагальнюючих
ар««ь і історії української лексикографії наголошують на тому, що най-
шяжлттояі здобутки і досягнення українських словникарів припадають на
роки яИЗНГЯелнкої «Вітчизняної війни, коли були створені лексикографічні
празі, які залишили помітний слід як в українській лінгвістиці, так і в
історії вітчизняного мовознавства в цілому.
Ір Першою найважливішою словниковою працею повоєнного періоду був
великий Російсько-український словник, виданий у 1948 р. за редакцією
і академіків М Я. Кали новина. Л . А. Ь улаховського і М. Т. Рильського*,
І який на багато років став найавторитетнішим посібником при перекладі
різноманітної літератури а російської мови на українську, а також цін­
ний л н від ш іш ^-й ал ж ш и ^ш ц ан н ^^н аш ^вш ія^ ^наголошення слова в
обох мовах #.«Методологічні й наукові засади ц ього словника послужили-
»разком при створенні ряду росій сько-н ац іон альн и х словників у інших
республіках Союзу РСР*. На його лекси ко-ф разеологічному матеріалі знач­
ною мірою базувалися пізніше видані словн ики різного призначення, в тім
%«сді й позитивно оцінений критикою «Русско-украинский словарь»
Д І Ганича та і. С. Олійника 7, розрах ован и й на учнів середньої школи.
За принципами побудови, чітко проведеними стосовн о вели чезного лек-
I еичного матеріалу двох мов, Російсько-український сл о вн и к 1948 р. —
словник нормативний, який загалом правильно відбив стан української
літературної мови на певному етапі її розвитку і, н езваж аю ч и н а окремі,«
«асом досить істотні, хиби й помилки 8, на той час н еп о ган о задовольняв
потреби користувачів. *
Проте поступальний розвиток як української, т а к і російської літера­
турних мов. невпинне збагачення їх лексики, д ал ьш е унормування обох
літературних мов висунули на порядбк денний п и тан н я підготовки нового
Російсько-українського словника (на основі в и д ан н я 1948 р.). Нині Інститут
мово інавства завершив підготовку нового, н аб агато повнішого і серйозно
переробленого, порівняно із виданням 1948 р ., Російсько-українського
словника. У зв’язку з тим. що лексичний і фразеологічний матеріал обох
мов у цьому словнику значно розширено як за рахунок наведення нових
«бо внесення з якихось причин пропущених р ан іш е слів і фразеологізмів
і тепер його реестр перевищує 100 тис. слів), т а к і в результаті значного по­
глиблення розробки словникових статей в у к р а їн с ь к ій частині (добір
4 Після 1948 р. словник перевидавався фотомеханічним способом у 1956 та 1961 pp.
• «вправленням лише окремих орфографічних та акцентних помилок.
* Свого часу оцінці словника було приділено серйозну увагу в періодичних ви­
даная«. Див., напр., рецензію акад. В. В. Виноградова («Советская книга», 1950, 2)
та матеріали обговорення Російсько-українського словника, надруковані в «Лексико-‘
графинову бюлетені» Інституту мовознавства АН УРСР (в. I ll, К ,, 1953).
* Зонрема «Русско-белорусского словаря» (М.. 1953), «Русско-молдавского сло­
варя» (М.. 1954) та ївших аналогічних видань.
1 Вид во «Радянська школа», К ., 1962.
* Не слід забувати при оцінці цього словника, що він створю вався у складних
fW B as вовквого часу. Про історію його створення д и в.: М. Я. К а л и н о в и ч,
Ні+м* Рпгійсьво-украіиі’ькнА словник Академії наук У РС Р, «Н аукові записки їн-
Щ Ш : ІМ. О. О . Потебні АН УРСР», 1946, т. II— III, стор. 18— 29.
» М Оштш ЛФ0Ш § тщштщнш штЛшшш щ м Ь п м ! тштш0Ш$Л
точніших відповідників і залучення ї ї синонімів, докладніша семантична
Й етил »стична кваліфікації окремих слів та сдовосполучень), овсігсловника
значно збільшився, шо й викликало необхідність видавати новий Р кИ І
сько-український словник у двох томах •.
* Найбільшою І мА мзямипвою cept*.i завершених п рац ь українських
лексикографів, <> безперечно, шеститомний У краї не ько*рос і йс ь м< Й слов
НИк-!’і вихід якого у світ справедливо розцінюється як велике д о сягн ен н я и і
лише української, а й у цілому слов’янської лексикографів, я к відвтаї /
культурна подія в житті українського народ>‘З^3а_обсягоч о п р м ц а м и ! у /
ньому української лексики (121 690 рявстровШГСлЯрГ* цей словник майже
вдвоє перевищує загальновідомий «Словарь української мови» VI ред.
Б . Д . І рінченка. В усіх шести томах словника внгримауд г щ и і н ау к о в і й
методологічні принципи побудови; а ті чгн. гкові змівв Й у т о ч н е н н я , щ о
вносилися у кожний з дальших томів у процесі опрацювання словникових
матеріалів, були результатом удосконалення праці й не змінювали с т р у к ­
тури і спрямування словника.
Новий Українсько-російський словник мас в цілому нормативний
характер, шо досягається і самим добором лексичного матеріалу, і ви кори ­
станням системи позначок і ремарок, які характеризують сферу вживання
слова або ж розкривають його значення» і дотриманням в українській І
російській частинах існуючих норм написання, наголосу й грам ати чн ого ,
оформлення слова.
Докладне розкриття значень і відтінків значень українського реестро­
вого слова (так само й фразеології при ньому) забезпечується у словнику
наведениям адекватних російських відповідників та їх синонімів (сомат ич­
них і стилістичних), які часто-густо утворюють цілі синонімічні ряди.
Лише в окремих випадках, коли в російській мові не вишукується точний
однослівний відповідник, у словнику подасться описовий переклад реестро­
вого слова.або ж наводиться коротке його тлумачення російською мовою.
• Надзвичайно важливу роль відіграс і досить значне місце займає у
шеститомнику цитатно-ілюстративний матеріал, покликаний не тільки ствер­
джувати існування даного слова у мові, а й конкретизувати ішкалані в
словникових статтях значення слів та їх иайтонші в і дТТПГТїГТТакого великого
й різноманітного ілюстративного матеріалу немає в жодному іншому з віт­
чизняних двомовних перекладних словників. #
Тепер уже ніхто не сумнівається в тому, що шеститомний Українсько-
російський словник, виконуючи свою безпосередню функцію практичного І
довідника при перекладі української лексики та фразеології на російську ^
мову і своєрідного посібника при вивченні та удосконаленні знання of ох
братніх мов, відіграс важливу роль і в піднесенні загально? культури на­
шої мови, в утвердженні її норм в орфографічному, акцентологічному й
стилістичному аспектах. Дослідники, що працюють над питаннями порів­
няльного вивчення двох мов на різних рівнях, знайдуть у словнику вдяч­
ний матеріал при підготовці досліджень і розвідок як з лексики, так і і І
багатьох питань граматичної будови мови.
* 1-й том його видавництво «Наукова думка» планує випустити наприкінці нього
року; 2-й том передбачається видати на початку ] M l j . •
в Українсько-російський словник, гол. мд.Т игК ирвчеио, Виа-во АН УРСР,
К. (т. І — 1963. т. I I — 1953, т. I I I — 1961. т. IV — 1961, т. V— 1962, т. V I— 1963).
11 Член-кор. АН СРСР Ф. П. Ф ілій у привітанні українським словникаря *
від 28.9.1963 в. відзначав, що «шеститомний Українсько-російський словник е однією
з найвизначніших праць сучасної слов’янської лексикографії!.
»2 Д ив.: А. А. Бурячок, Видатна культурна подія, газ. «Вечірній Київ»
від 10 вересня 1963 p .; його ж , Подвиг українських словникарів, «Вітчизна», 1964
7; М. М. Пилинський, У країнсько-російський, шеститомний, гав. «Літератур­
на Україна» від 17 вересня 1963 р. Вихід у світ академічного Українсько-російського словника в шести
томах дає змогу готувати на його лексичній базі нові двомовні (та й загаль-
номовні) словники різноманітного призначення, зокрема загальнодоступний
однотомний словник для широкого кола читачів 13, словники шкільні, V
«кишенькові», для туристів тощо.. Створення подібних словників тепер
можуть взяти на себе досвідчені працівники, багатьох установ не лише
в Києві, а й в інших містах України. Свідченням цього є хоча б факт підго-
’ї товки П. М. Деркачем (Львів) шкільного словника синонімів 14, А. Багме-
том (Полтава) — матеріалів до синонімічного словника української мови 1б,
Н. Бєлєньковою (Одеса) — збірника російських прислів’їв і приказок з
українськими відповідниками le, Н. О. Батюк (Харків) — короткого слов­
ника української фразеології17 та і н.
і/ Велике культурно-освітнє значення мають словники — навчальні- по-
сібники для середньої та вищої школи, видання яких здійснює в основному
видавництво «Радянська школа». Здебільшого — це іншомовно-українські
або українсько-іншомовні перекладні словники, однак випустило це ви­
давництво також низку словників спеціального призначення (орфографіч­
них, термінологічно-тлумачних та перекладних).
, Яскраву сторінку в історію української лексикографії вписали -упо­
рядники двотомного Словника мови Шевченку 18, який вони підготували
j до 150-річчя з дня народження геніального Кобзаря. Цей словник — перше
і українське академічне видання такого типу — фіксує в основному реєстрі
І лексику як остаточних редакцій творів, написаних поетом українською
мовою, так і всіх варіантів та попередніх редакцій цих творів; у «Додатку»
*■ вміщуються українські слова й вирази,з художніх творів та інших мате­
ріалів, писаних Т. Шевченком російською мовою. При кожному слові пока­
зується кількість випадків його вживання, виділено й прокоментовано зна­
чення й найвиразніші відтінки значень ужитих поетом слів, відмічено сти­
лістичні особливості Шевченкового слововживання, а для’піАвердження ?
усіх даних наведено цитати-ілюстрації з творів поета. •’ » —
Виданням Словника мови Шевченка покладено початок цілій серії
майбутніх лексикографічних праць, присвячених описові лексичних скар­
бів найвизначніших представників нашої літератури і науковому аналізові
їх слововживання. Над створенням словників цього типу вже працюють
науковці нашої республіки10.,
• Зовсім нові сторінки в історії української лексикографії відкриваю-,
ться із розгортанням роботи над тлумачним та етимологічним словниками
u Такий однотомник, що охоплює близько 65 тис. слів, уже видано: Українсько-
російський словник, за редакцією В. G. Ільїна, вид-во «Наукова думка», К-, 1964,
1965.
и П. М. Деркач, Короткий словник синонімів української мови, за ре­
дакцією С. П. Левченка, вид-во «Радянська школа», К-, 1960.
14 Ці матеріали друкувалися в журналі «Вітчизна» у 1959—1960 pp.
U H. Беленькова, Російські прислів’я і приказки з українськими від­
повідниками« вид-во «Молодь», К., 1963. У 1961 р. «Літературна газета» публікувала
ці матеріали на своїх сторінках.
17 Н. О. Б а т їо к, Фразеологічний словник, вид-во «Радянська школа», К..
1^66.
Див. рецензії на словник: Є. П. Кирилюка (газ. «Літературна Україна»
від 1 грудня 1964 p.), М. Пилинського («Українська мова і література в шко­
лі», 1965, 11), Р. Д о ц е н к а («Вітчизна», 1965, 3), В. П. К о в а.л ь о в а, (ВЯ.
1966, 1).
№ Так, напр., співробітники Інституту мовознавства АН УРСР разом з праців­
никами Музею І. П. Котляревського у Полтаві готують до 200-річчя з^ня народження
письменника «Словник мови Котляревського», науковці Львівського університету
працюють над «Словником мови Ів. Франка», а мовознавці Харкова створюють «Слов­
ник мови КеІткИ’Оеяов’яиенка». Розгортається також робота над словниками мови
іиших класиків української літератури. української мови, які створюють науковці Інституту мовознавства АЬМ
УРСР, і у зв’язку із підготовкою до видання лінгвістами Інституту суспіль­
них наук Львівського університету історичного словника української мови.
Щоб втілити в життя давню мрію багатьох вітчизняних учених, громад­
ських і культурних діячів про створення тлумачного словника української
мови, потрібно було попередньо провести велику підготовчу роботу.*За­
вершення великого академічного Українсько-російського словника, ви­
дання ряду інших філологічних і спеціальних словників, як і конкретна
праця по збиранню лексичного матеріалу в час виготовлення різних словни« /
ків створювали необхідні передумови для розгортання роботи на2ПЦЈршим’/
в історії вітчизняної науки тлумачним словником української мови. Ще
в процесі виготовлення шеститомного Українсько-російського словника
значно збагатилася лексична картотека Інституту мовознавства, а в кінці
50-х років у зв’язку із підготовкою до укладання тлумачного словника
Президія Академії наук УРСР виділила спеціально для картотеки додат­
кові кошти, що дало змогу порівняно швидко поповнити наявні картотечні
фонди новим необхідним матеріалом і провести належне впорядкування
зібраного в попередні роки. Все це і склало разом ту матеріальну базу, той І
фундамент, на якому в 1958 р. розпочалась побудова першого тлумачного/
словника української мови. ,
_Цілком зрозуміло, що укладанню перших словникових статей тлумач­
ного словника передувало виготовлення його проспекту, вироблення і
наукове обгрунтування засад і структури словника. Спеціальна Республі­
канська наукова конференція у 1958 р. обговорила й схвалила підготовле­
ний досвідченим українським лексикографом П. Й. Горецьким при сприянні
всього колективу словникарів Інституту мовознавства «Проспект тлумач­
ного словника української мови» 20 й визначила орієнтовний обсяг усього
■«Словника української мови» — 10 томів (приблизно по 100 авторських
аркушів кожен)^
Словник української мови, якому відводиться чільне місце серед праць,
покликаних сприяти дальшому унормуванню лексичних та фразеологічних
багатств нашої мови, а значить і піднесенню культури національної мови,,
передбачає якнайповніше подати, відповідним чином пояснити й проілю-і
струвати всю вживану українську лексику й фразеологію від Котлярев-І
ського і до наших днів.
Г Природно, що навіть у великому, десятитомному словнику неможлиг
відбити всього багатства сучасної літературної мови українського наг
мови, яка «за цей майже двохсотлітній період, а особливо за роки р’
функціонування в усіх сферах суспільного життя Радянської У к
сягла нечуваного розвитку і збагачення. Тому-то наперел
що 100 тисяч статей Словника української мови ох^
вживану лексику та фразеологію літерат-
уково-технічну термінологію, о* також »
лої, розмовної та діалектної лексики,
літератури і сучасних майстрів сло*
цій і будується словник у всіх Т
трі, тлумаченнях та ілюстративр
• У словнику, який базується *
в розвитку мови (таким буде «С
диться стикатись із складною
часної мови і норм минулого, :
усвідомлюється їх деяка неві
20 Див.: «Проспект Тлумач*’
К., 1958, 80 стор. уловлюючи багатьох специфічних особливостей нашого мовного минулого,
ми тим самим приписуємо цьому минулому те, чого в ньому не було, ЩО
к властиве тільки нашому часу»21. Через те відшукувати й витримувати про-
; порції між стійким і мінливим у словниковому складі мови, розумно поєд­
нувати в межах можливого норми сучасності й минулого — одне із найвід­
повідальніших завдань упорядників і редакторів словника, який грун­
тується на лексико-фразеологічних скарбах українського народу майже
двохсотлітнього періоду22.
. Як довідник, що допомагає користувачеві з’ясовувати й усвідомлювати
значення слова в класичній і сучасній українській літературі, як посібник,
що розкриває зразкові норми використання лексичних та фразеологічних
скарбів літературної мови, Сдшшик української мови належить до слов­
ників нормативних.•’Нормативність у ньому забезпечується і самим добо­
ром заголовних (реєстрових) слів, і дотриманням у їх подаванні норм право­
пису й акцентуації, і подаванням основних граматичних форм при змінних
словах, і розкриттям значень кожного слова та показом сфери його вживан­
ня, і наведенням цитат, що ілюструють правильне застосування того чи
іншого слова у творах художньої літератури або інших лексичних джере­
лах.* Та все ж нормативність подібних словників-довідників можна вважати
лише умовною, чи, за визначенням акад. Л.*В. Щерби стосовно «Толкового
словаря русского языка» за ред. Д. М. Ушакова, компромісною, оскільки
ця нормативність передбачає здебільшого оцінку слова в його нинішній
стилістичній якості чи в його сучасному орфоепічному або граматичному
оформленні, а не з погляду тієї вартості, яку воно мало в давнішу епоху
або ж у час свого становлення.
_ ‘Дяжливе значення для лексикографічної інтерпретації словесного ма­
теріалу ІГасїїнкті нормативності його вживання в літературній мові мають
статистичні дані про слово, які упорядник словника здобуває шляхом ана­
лізу картотечних виписок, вивченням попередніх лексикографічних праць,
а нерідко й опрацюванням першоджерел.*Досить цікавий і надійний до­
поміжний матеріал для цієї мети дають лексикографові нові збірки діалек­
тної лексики, публікація яких за останні роки помітно пожвавилась23.
— Праця над Словником української мови в десяти томах — багаторічна
колективна тема лексикографів Інституту мовознавства АН УРСР, на якій
у цьому п’ятиріччі будуть зосереджуватися усі сили словникарів. -Дотепер
^кінчено укладання .і редагування перших трьох томів словника (І том
ппюе реєстр слів на літери А—Б, II том — В, III том — Г — Ж); за-
ться редагування IV (літера 3) і V (літери І — М) томів; розпо-.
*тсивну роботу над укладанням дальших томів словника. В^тдав-
-‘пва думка» планує розпочати видання словника у 1968 р. і
поків випустити у світ усі десять томів. Отже,
складна і трудомістка праця, у виконанні
чарів розраховує на дійову допомогу з
ямпяфед тієї частини її, яка має пряме
юваре русского языка, «Известия Ака-
ор. 185.
ічае: «Чим вужчі хронологічні межі
»жливостей дати правильне уявлення
нової норми» (К. С. Горбаче-
овари, у зб .: «Нормы современного
■ >«Наука», М.—Л., 1966, стор. 14).
ецифічної лексики О. <3. Мельии-
Чзендзелівського, П. О. Лисенка. Основні здобутки й першочергові завдання української лексикографа
З великою увагою і прихильністю стежать лінгвісти і працівники су­
міжних наук за працею лексикографів Інституту суспільних наук Львів­
ського університету їм. Ів. Франка, які під керівництвом проф. л . Л. Гу-
мецької ось уже кілька років наполегливо працюють над укладанням
«Словника староукраїнської мови XIV—XV ст.». Цей словник, що матиме
обсяг до 200 аркушів і друкуватиметься у двох томах, буде першою ланкою
майбутнього Історичного словника української мови, опрацьованого у від­
повідності з вимогами теорії і практики сучасної історичної лексикології •*.
Працю над словником львівським лексикографам довелося починати з са­
мого початку, із формування нової картотеки, ыo вцілілі від воєнного ли­
холіття залишки старої картотеки, яка свого часу складалась під керів­
ництвом проф. Є. К. Іимченка, виявились зовсім непридатними для серйоз­
ної, наукової роботи над історичним словником. Як показало проведене в
1965 р. широке обговорення спеціалістами з історичної лексикології укла­
деного львів’янами пробного зошита Словника та інших, пов’язаних із
словником матеріалів, його укладачі та редактори правильно розв’язують
складні проблеми цього відповідального видання.
Г Загальне схвалення не лише серед філологів, а й у ширших наукових
колах зустріла ідея створення «Етимологічного словника української мови»,
укладання якого здійснює колектив славістів Інституту мовознавства АН
УРСР на чолі з npo4j. О. С. Мельничуком. Словник передбачається видати
у чотирьох томах (у кожному томі приблизно по 5 тисяч словникових ста­
тей, не рахуючи відсилкових) ; він міститиме основні відомості про етимо­
логію тих слів літературної мови і зафіксованих діалектизмів, походження
яких потрібно і можливо висвітлити на підставі даних сучасної лінгвістики^
Роботу над етимологічним словником колектив планує завершити в
1972 p.; отже, важлива лексикографічна праця, у найшвидшій публікації
якої зацікавлені філологи-славісти всього світу, буде виконана в дуже сти­
слі строки. Добра підготовленість колективу, що працює над «Етимологіч­
ним словником української мови», у поєднанні з його працьовитістю і на­
полегливістю є запорукою успішного викінчення цієї серйозної лексико­
графічної праці. / *
Таким чином, у галузі української лексикографії протягом наступних
семи—десяти років будуть створені дуже важливі й Вартісні праці —тлу­
мачний, етимологічний та історичний словники, тобто ті лексикографічні
твори, які мають першорядне значення jle лише для культурного життя
українського народу, для йоед прест^ку fcepe п інших народів, а й для мово­
знавчої науки в цілому, зокрема у справі розгортання нових славістичних^
досліджень. 4
Зрозуміло, що паралельно з цими капітальними працями готуватиму­
ться й інші словники. Так, за дорученням проблемної Наукової ради з мово­
знавства науковці кафедри української мови Харківського університету
(керівник — проф. Ф. П. Медвєдєв) створюють український фразеологіч­
ний словник, а над підготовкою синонімічного словника української мови
працюють мовознавці Дніпропетровського університету (керівник — проф.
В. С. Ващенко) JПотрібну й цікаво задуману прашо — Російсько-україн­
ський фразеологічний словник завершують їв. Вирган та М. Пилинська,
Публікацію цього словника за редакцією доц. М. Ф. Наконечного розпо­
чато в журналі ще у 1959 p.; незабаром він уає вийти окремим
виданням. При сприянні Словникової комісії Академії наук УРСР про-
м Див.: Вступ до пробного зошита «Словника староукраїнської мови XIV—
XV вв.», вид-во «Наукова думка», К-, 1964; Л. Л. Г у м е ц ь к а. Принципи скла­
дання історичного словника української мови (IV Міжнародний з’їзд славістів).
***

***

***
словникових праць тепер майже повсюдно беруть участь ділі колективи
наукових і науково-допоміжних працівників. Добре організована у таки*
спосіб праця над словником — колективним твором ДОЗВОЛЯЄ, 3 ОДНОГО
боку, значно скоротити строки його укладання і редагування, а з другого
укоб> забезпечує колегіальність і оперативність у розв’язанні всіх складних
і сп.рннх питань.
кань, здебільшого досить тривалих і напружених. Адже в лексикографічнії
праці неприпустимий суб є ктивізм, лексикограф не може, не має права по­
кладатись на особисті смаки й уподобання, посилатись лише ва власний
мовний досвід, тільки на своє власне «чуття* мови
Тому’-то словникарі завжди з великою увагою і щирою вдячністю при­
слухаються до тих конкретних і ділових зауважень, пропозицій і побажань,
які виловлю ю ть фахівці-філологи, визначні майстри слова і всі користу­
вачі прн читанні словникових матеріалів чи то в процесі виготовлення того
чи іншого словника, чи то й після публікації його. В той же час лексико-
грлф і завжди готові спросту вати конкретним матеріалом із багатої скарб­
ниці нашої мови легковажні твердження деяких критиків словникової про­
дукції про те, що словникарі нібито самі «видумують» слова, бо, мовляв,
«у живій мові так не кажуть». Проте оця всесильна формула: «так у живій
мові не кажуть» у подібних випадках майже завжди зводиться до про­
стішого: «я цього не чув*.
* Блискучий знавець сзоаа—видатний вчений і великий наш поет акаде­
мік МтНґ. РкльськийГчерез рухи якого пройшли п сячі сторінок словни­
кових матеріалів, прочитаних ним з винятковою увагою і вЦповіхаяьк спо,
постійно закликав до співдружності укладачів словників і їх сшшкнзачїз,
зокрема до співдружності лексикографів і г.всьменжикз. вбачаючи в цьому
запоруку дальших успіхів словникової справа, ще більшого розквіту =адхх
могутньої і прекрасної мови. Приємно відзначити, 2 0 коло відомих дігчіи
української культури, які співпрацюють з лексикографами, дедалі розша­
ркаться ,|Одні з них беруть участь у с л о в н и к о в ій прдц: -ж чаєш редакцій-
ких колегій, словників (іюет академік П. Г. Тичина, літератутюзаавезь
чд.-кор. АН У РС Р6- П Кирилхжі. інші ввстуиають або виступали реяєа-
зеятами словникових матеріалів (М. П. Стельмах. О, Л. Кундзня. Ч О. Лу-
«гят Б. Д. Аитаиеико-Данилови я та ще кілька осіб:, вжхзгчи таким ш н
і свою чистку б справу великої культурно-освітньої б іт и . 5-Д.гд іл и м і д і
словникарів фактом є також те, ддо давній інтерес Слідки нисьмеаошкз
України до словникової нродукдії починає виражатися ае у форм: затиль­
них побажань, як це було раніше, а у вигляд конкретних зауважежь про­
пазині*, тобто у дійовй допомозі лексикографам Інституту ш>вззаавства
пра вдтоховленій ними словників, зокрема в читанні ма?ес іг. в підготов­
леного до друку нового двотомного Російсько-українського с лс ш і ка
Хочетьса вірити, ідо нелегка нрадя лексаис^ри^яв зн айде а ^ и іи ік и
ставлення й гідну ои нку не лише о ^ в а ї маістр в сл ов і д і д е багатьох4
в:домах ді&чів української радянської культурні і м яких- як а дд* пека-
бутйього Максима ТддеіЮінча, словяиковл с і г і к . така вдзьлива н а гро­
мадськості н д з о і, ставе «лю боо о е р -»
л м е жжтт*…* (Я. т . Рильський, зазнач, г ж і . с и ^ д и —
гтз-зогч- ш о к : X. К а с а з е с, 5« л е и * * о а ь х м м р ї лвкжюстлфиш,
я ю л ф с ш й ак тп л гг^ я, Ж .
* З м л к і а в г ч окаае чуття», 6 в якаг© ш г и . не « к м у и я г » с Л «-впи-
«Ста. а м ш ж м і ї о м ім іх

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.