Журнал "Мовознавство"

ХРОНІК А

Український ком ітет сла вістів разом з
Дніпропетровським державним універси­
тетом ім. 3 0 0 -р іччя возз’єднання України
з Росією ЗО вересня — 3 ж о втн я 1966 р.
провели у Дніпропетровську V II Респу­
бліканську славістичну конференцію, при­
свячену 50-р іччю Великого Ж о втн я.
На всеукраїнський форум славістів при­
слали своїх представників наукові ін ­
ститути А Н У PC P, Ін с ти ту т слов’янознав­
ства A H СР’СР та учбові заклади Києва,
Одеси, Львова, Ч е р н івц ів, Харкова, Д н і­
пропетровська, Кривого Рога, В ін н и ц і,
Полтави, Дрогобича, Рівно го , Ужгорода,
Н іж ина , Запоріжжя, Донецька та ін . На
конференції були присутні заступник мі­
ністра вищої й середньої спеціальної осві­
ти УРС Р, головний редактор журналу
«Советское славяноведение», відповідаль­
ний редактор і заступник відповідального
редактора журналу «Мовознавство».
На конференції працювало 4 секції:
мовознавча, історична, фольклорна, л і­
тературознавча.
Пленарне засідання відкрила прорек­
тор по учбовій частині Дніпропетровського
університету проф. 3 . С. Д о н ц о в а.
Мовознавча секція конференції скла­
далася з підсекцій: східнослов’ян с ькі мо­
ви, західнослов’янс ькі мови, міжмовні
контакти, на яки х було заслухано 21 до­
повідь і 18 повідомлень.
Голова Українського комітету славі­
с тів академік А Н У РС Р І. К . Б і л о-
д ід у доповіді «Розвиток слов’яно­
знавства в Українській PCP» глибоко про­
аналізував успіхи українського слов’яно­
знавства у вивченні міжслов’янських л і­
тературних з в ’я з к ів , фольклорних, істо­
ричних і загальнокультурних взаємин,
у дослідженні слов’янського етногенезу.
Доповідач назвав найвидатніших д ія ч ів
українського слов’янознавства у кожній
галузі науки. Серед мовознавців відзна­
чено особливі заслуги Л . А. Булахов-
ського, М. К . Грунського, І. С. Свенціць-
кого та славістів молодшого покоління.
Акад. І. К . Білодід розповів учасникам
конференції про досягнення мовознавчої
науки у вивченні словотвору сучасних
слов’янських мов, фонетичної системи пра­
слов’янської мови, у з ’ясуванні питань
порівняльно-історичного слов’янознав-
стпа, зокрема акцентології, в опрац10п
балто-слов’ян с ько ї єдності, у% ствопЧІ
М ІЖ СЛО В’ЯН С ЬКИ Х С Л О ВН И КІВ, у ‘висвітл*і|
російсько-українських мовних взаємні
вза га лі міжслов’ян с ьки х мовних ко» 1
т ів , у розв’язанні проблем с л о в ‘я н с ь к і
синтаксису, в дослідженні д а вн ьо п у с.0г1
мови, у п уб ліка ц ії пам’ято к тощо. у Ч
по віді було також накреслено шип*!
перепекти ну дальшого розвитку слов1я і
зна вчих студій і сформульовано найЯ
Ж Л И В ІШ І проблеми, Я К І потребують оп?|
цювання.
Проф. В . С. Ващ енко (Дніпрові
тровськ) у доповіді «Про вивчення М|\|
слов’янс ьких МОВНИХ ко н та ктів» ВИСЛОВІ®
думку про необхідність вивчення НОВІщД
МІЖСЛОВ’ЯНС ЬКИ Х МОВНИХ ко н та ктів, ОСКІдЛ
ки в сучасному ж и тті народів міжмовні
контакти — це нова обставина мовногорЛ
ви тк у . В ін поставив ряд вимог до слов’яцД
зна вчих досліджень, зокрема в питаД
конкретизації п о няття міжмовних контаїЖ
Т ІВ , ви явле н н я Т И П ІВ ЦИ Х ко нта ктів, ріЛ
них форм і наслі к ів контактування. 1
Д-р філол. наук О. С. МельнЛ
ч у к (К и їв ) у доповіді «Проблеми порів І
няльно-історичиого вивчення лексики СЛО І
в ’яис ьких мов» виклав основні принципі І
укладання етимологічних словників і те І
матично обмежених етимологічних розві І
док, підкреслив доцільність роботи ВЄЛЕ І
кого колективу авторів над етимологів В
ним словником і зазначив, що для забез 1
печення етимологічних досліджень вирі-І
шальне значення мають якомога повніші І
фіксації і пуб ліка ц ії історичної і діалект-1
ної лексики відповідної мови, а також спо II
ріднених і територіально суміжних їй мов.
Доповідач говорив також про розробку»
нових методів етимологічних дослідженії
у з в ’я зк у з ученням про фонетичну струкі
туру індоєвропейського і доіндоєвропеяі
ського кореня, про застосування в майї
бутніх етимологічних працях математиці
них методів.
Проф. С. П. Самійленко (Запо-И
ріж ж я) прочитав доповідь «Східнослов’янІ
ські абревіатури пожовтневої доби і п|
відповідники у західно- та південиосло-І
в ’янських мовах», в як ій охарактеризува»
10 структурних типів абревіатур, створе­
них у післяжовтневу добу в східносло-
k
94 Хроніка
•яяських мовах, підкреслив меншу
активність процесу утворення абре­
віатур У західно- і південнослов’ян­
с ьк и х мовах у порівнянні із східнослов’ян­
ським и, відмітивши поряд з цим процес
утворення у цих мовах своїх, оригінальних
абревіатур-новотворів, абревіатур-кальок.
Загальний інтерес викликали доповіді
до. У- Каранської (Київ),
д. А. Савченко (Дніпропетровськ),
присвячені перекладам творів К. Маркса
} ф. Енгельса на українську мову.
Канд. філол. наук Й. А. Б а г м у т
(Київ) і доц. В. В. Ільенко (Дні­
пропетровськ) ВИСВІТЛИЛИ в своїх доповідях
питання про утворення спільного лексич­
ного фонду в мо ах східнослов’янських
народів у післяжовтневий період. Й. А. Баг-
мут простежив, як у суспільно-політичній
термінології російської, української і бі­
лоруської мов виразно виявляється і має
тенденцію до дальшого розвитку процес
творення спільного термінологічного фон­
ду, поширюються спільні для всіх східно-
слов’янських мов засоби творення суспіль­
но-політичної термінологічної лексики.
В. В. Ільєико з’ясував шляхи і способи
асиміляції запозичених слів.
З доповідями, присвяченими історії
розвитку ук аїнської суспільно-політич­
ної лексики радянської епохи, виступили
викладач І. Ю. Ш а ш к і н, доц.
Ю. К . т е х і и, доц. О. Г. Дави­
дова (Дніпропетровськ), канд. філол.
наук В. П. Т о к а р, доц. Л. М. С а р-
к і с о в а (Донецьк), доц. А . А . М о-
скаленко (Одеса), доц. І. С. Олій­
ник (Запоріжжя), доц. М. В. Си м у-
л и к (Ужгород).
Канд. філол. наук В. Ю. Ф р а н-
ч у к (Київ), коротко охарактеризувавши
попереднє видання IV тому праць О. О. По­
тебні, здійснене Інститутом мови і ми­
слення ім. М. Я. Марра, доповіла про під­
готовку IV тому до нового видання, в
якому передбачається вдвоє збільшити
обсяг матеріалу з морфології, додати до­
слідження про ряд граматичних категорій
і матеріали, які раніше не публікувалися.
Акцентологічні дослідження О. О. По­
тебні буде видано окремо.
Проф. Й. О. Дзендзелівський
(Ужгород) присвятив свою доповідь ха­
рактеристиці діалектологічних проблем,
розповів про основні напрями досліджень
з діалектології і найважливіші досліджен­
ня в цій галузі науки.
Питанням діалектології, топоніміки,
ономастики були присвячені виступи
І. Д. С у х о м л и н а, П. М. Л и з а н-
ц я і К- Й. Г а л а с а. Про примісь­
ку українську говірку доповіла доц.
В. О. Ш а д у р а (Дніпропетровськ).
Цілий ряд доповідей був присвячений
проблемі міжмовних контактів. Проф.
Ф. П. Медведев у доповіді «Спільні
процеси розвитку та взаємозбагачення
української і російської фразеології в
радянський час» розповів про процеси роз­
витку і взаємозбагачення української і
російської фразеології в умовах росій­
сько-українських мовних контактів і білінг­
візму. Канд. філол. наук І. О. В а р ч е її —
к о (Київ) виступив з доповіддю «Міжмовні
контакти і лінгвогеографія після Жовтня».
Доц. В. І. Столбунова (Чернівці)
виклала наслідки спостережень над ро­
сійською говіркою давніх переселенських
сіл колишніх старообрядців на Буковині.
З проблем сорабістики виступили проф.
І. І. Ковалик І доц. К « К * Тр о ­
фимович (Львів).
Канд. філол. наук В. Т . Коломі-
є ц ь (Київ) доповіла про розвиток лек­
сики чеської’ літературної мови після­
воєнного періоду.
Канд. філол. наук А. Й. Б а г м у т
(Київ) на матеріалі українсько-чеського
словника, який опрацьовується АН УРСР
і АН Ч С Р , зробила спостереження над
семантичними сферами в лексиці чеської
і української мов. Про спільне й відмінне
у сучасній українській і чеській граматич­
ній термінології доповіла доц. Н . А. М о-
скаленко (Одеса).
Проф. П. П. Плющ (Київ) виступив
з доповіддю про мову і стиль творів ви­
датного польського поета В. Броневського.
Доц. П. Д. Тимошенко (Київ)
ознайомив присутніх з питаннями передачі
слов’янських прізвищ і географічних назв
в українській літературній мові після
Жовтня. З питань художнього перекладу
на слов’янські мови виступили доц.
П. О. П е т р о в а та викладач Л. Ф. М и-
р о н ю к (Дніпропетровськ).
В обговоренні доповідей взяли участь
Багмут Й. А., Баранник Д. X.,
Варченко І. О., Дзендзелів­
ський Й. О., Ковалик 1. І.,
Коломіець В. Т., Москален­
ко А. А., Медведев Ф. П., П и-
линський М. М., Плющ П. П.,
Самій ленко С. П., Ш а д у р а
В. О. та ін. Вони підкреслили високий
рівень мовознавчих доповідей, широту на­
укових досліджень, відзначили й недоліки
у висвітленні окремих питань.
На заключному пленарному засіданні
звітували керівники секцій. Підсумки ро­
боти V II Республіканської славістичної
конференції підвів акад. І. К. Б і л о-
д і д. Він відзначив, що основні особливо­
сті конференції — це чітка робота секцій,
охоплення широкого кола питань, більш
конкретний характер досліджень. Конфе­
ренція відобразила піднесення слов’яно­
знавчої науки на Україні на вищий рівень,
що відповідає загальному стану розвитку
суспільних наук.
Акад. І. К. Білодід поінформував при­
сутніх про роботу пленуму Міжнародного
комітету славістів, який відбувся у кінці
вересня 1966 р. в Оксфорді (Англія) з
метою підготовки матеріалів до V I Між­
народного з’їзду славістів, що відбудеться
в Празі в 1968 р.
В . ШАДУРА (м. Дніпропетровськ)
95 Хроніка
1966 рік — рік 50-річчя з дня смерті
і 110-річчя з дня народження І. Франка —
залишив помітний слід у різних ділянках
філологічної науки, в тому числі й в мово­
знавстві. Радянське франкознавство відо­
ме своїми досягненнями у вивченні літе­
ратурної мови тих часів, коли жив і тво­
рив І. Франко. Ювілейний рік збагатив
лінгвістичну франкіану дослідженнями
мовотворчої індивідуальності І. Франка.
Серед них — дослідження в галузі синтак­
сису мови письменника, його мовної май­
стерності та мовної еволюції.
Сторінки мовознавчої франкіани попов­
нили й дві міжвузівські франківські кон­
ференції, перша з яких відбулась у вересні
у Львові та Дрогобичі, а друга — в жовтні
в Житомирі, а також виїзна академічна
сесія, що проходила в жовтні у Львові.
На конференціях у Львові та Дрого­
бичі з доповідями виступили: проф.
І. І. Ковалик «Питання методо^
та методики наукового пізнання в поаі^ і
І. Франка», 3. Т. Франко «Мова * І
езії І. Франка», М. Т . Д е м с ь » ^
«Іван Франко — фразеограф» і Б. П. В ® ^ І
д з а р «Художні твори І. Франка ?* І
мецькою мовою». 11 І
На академічній сесії у Львові з д0п
віддю «Каменяр художнього слова» * І
ступив акад. Г. К. Б і л о д і д. и* І
Франківський ювілейний рік мож
вважати роком початку роботи над ук 1,3 І
данням словника мови І. Франка, що я«*’ І
планує здійснити кафедра української МоГ° І
Львівського університету ім. І. фра В|* І
під керівництвом проф. І. І. КоваликКа І
Цей словник буде цінним вкладом мовозна І
ців у вивчення величезної і багатогранні І
спадщини Великого Каменяра. 0| І
3 . $ І
У травні минулого року у Берліні
і Бауцені (Будишині) проходила Міжна­
родна конференція з питань вивчення лу­
жицьких мов, скликана Інститутом сла­
вістики АН НДР у Берліні, Серболужиць­
ким інститутом народознавства в Бауцені
та Серболужицьким інститутом Лейпціг-
ського університету.
Конференцію відкрив директор Інсти­
туту славістики в Берліні академік
АН НДР д-р Ганс Гольм Б і л ь-
ф е л ь д т.
На конференції було заслухано 25 до­
повідей та повідомлень, у тому числі:
«Генетичні відношення між серболужиць­
кими діалектами» (проф. Д. Б р о з о-
в и ч, Югославія); «Поділ старолужиць-
кої мовної території в світлі ономастики»
(доц. Е. Е й х л е р, НДР); «Про деякі
неясні питання відбиття праслов’янських
акцентно-інтонаційних і часокількісних
відношень у верхньолужицькій мові» (канд
філол. наук В. Дибо, Москва); «Пробі
леми білінгвізму в Лужиці» (д-р М. Рад.
ловський, ПНР); «Статистичні спо-
стереження над лужицько-німецькою дво- і
мовністю» (д-р Ф. М і х а л к, НДР);
«До питання про проблематику лужиць-
кого етимологічного словника» (проф. І
Г. Шустер-Шевц, НДР); «Про ста-1
ропольські запозичення з лужицьких мов> І
(проф. С. Урбанчик, ПНР); «До питан-1
ня про лексичний склад лужицьких мові І
(доц. Ф. Копечний, Ч С Р); «Подіб-І
ність і відмінності у розвитку відмінні
іменників в українській та верхньолужиць-1
кій літературних мовах» (доц. К- Т р о-1
ф и м о в и ч, Львів) та ін.
Матеріали конференції (доповіді, ви-1
ступи і дискусії) будуть опубліковані.
К . Т Р О Ф И М О В И Ч (м. Львів)

Категорія: Журнал "Мовознавство"

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.