Журнал "Мовознавство"

Й. А. БАГМУТ УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ «КАПІТАЛУ» К. МАРКСА

В цьому році радянський народ і все прогресивне людство з вдячністю
глибокою повагою до автора відзначатиме сторіччя з дня виходу в світ
геніальної праці нашої епохи — «Капіталу» К- Маркса, перший том якої
був виданий німецькою мовою в 1867 р. в Гамбургу. «Капітал» — це ен­
циклопедична праця, в якій узагальнено глибокі філософські, економічні
Й історичні дослідження капіталістичного суспільства і яка є могутньою
ідеологічною зброєю в боротьбі за побудову комуністичного суспільства.
За визначенням В. І. Леніна, «Капітал» — «найвидатніший політико-еко-
номічний твір нашого століття»1.
• Написаний і виданий німецькою мовою «Капітал» перекладався ба­
гатьма мовами світу і видавався багатотисячними тиражами. Зростання
інтересу до творів К- Маркса і Ф. Енгельса в 60—70-і роки зумовило появу
перших перекладів їх праць російською мовою. Твори К. Маркса і Ф. Ен­
гельса, як відомо, були написані переважно німецькою мовою і частково
англійською та французькою. Кількість людей, що знала ці мови, в Росії
була обмежена, і тому, щоб ознайомити з ними широкі кола революційно
настроєних передових людей країни, виникла настійна потреба перекласти
праці К. Маркса і Ф. Енгельса російською мовою.
Першим перекладом І тому «Капіталу» був переклад російською
мовою, високо оцінений К. Марксом2. Переклали «Капітал» російською мо­
вою Г. Лопаті н і М. Даніельсон. Цензор Скуратов, не зрозумівши змісту
книги, написав висновок: «Можна напевно сказати, що її мало хто прочитає
в Росії, а ще менше зрозуміють її»3 — і дав дозвіл на видання. Вихід
«Капіталу» викликав численні відгуки. Тільки в 70-і роки XIX ст. в пресі
Росії було опубліковано понад 150 рецензій, статей і заміток про цей твір.
Полеміка, що розгорнулась на сторінках преси навколо «Капіталу», значно
сприяла його поширенню. У листі до Ф. Зорге К- Маркс відзначив, що
«Капітал» в Росії «більше читають і цінять, ніж де б то не було» *.
Другий том «Капіталу» російською мовою вийшов вперше наприкінці
1885 р. в перекладі М. Данієльсона, приблизно через півроку після появи
оригіналу. Другий том, як і перший, вийшов легально. Царська цензура
дозволила його, бо, на її думку, «цей твір є серйозним економічним дослі­
дженням, доступним як змістом, так і викладом тільки спеціалістам» 5.
У 1896 р. було одержано дозвіл на випуск третього тому «Капіталу», пере.
1 В. І. Л е н і н, Твори, т. 2, стор. 10.
* Див.: К. Маркс, Капітал, т. І, 1952, стор. 14.
«Красный архив», 1933, т. I (56), стор. 7.
К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. 34, стор. 380.
«Красный архив», 1933, т. I (56), стор. 10. Я, А. Багмут
‘І/г клад якого був здійснений М. Данієльсоном з гранок, що їх присилав
Ф. Енгельс.
Після того «Капітал» К. Маркса перекладався російською мовою ;
Ьидавався багато разів. Найбільш повним і досконалим виданням «Капі.
Ґйлу» в науковому перекладі російською мовою є переклад, вміщений V
другому виданні Творів К. Маркса і Ф. Енгельса тт. 23 (І том «Капіталу*/
24 (II том), 25, ч. І і ч. II (III том), 26, ч. І, II, III (IV том). На основі
глибокого вивчення різних видань «Капіталу», зауважень Ф. Енгельса та
інших матеріалів у російський переклад внесено значну кількість уточнень
і поправок, усунуто друкарські помилки і описки четвертого німецького
видання (досить сказати, що в останнє видання тільки І тому «Капіталу»
внесено 9 тисяч поправок). Останнє видання «Капіталу» е науковим пере,
кладом. Воно має редакційні примітки і покажчики цитованої і згадуваної
літератури, існуючих російських перекладів цитованих і згадуваних книг
іменний і предметний покажчик.
«Капітал» К. Маркса відіграв винятково важливу роль в історії між­
народного революційного руху, в історії революційної боротьби ВСІХ
народів Росії і зростанні свідомості трудящих. •
Ідеї «Капіталу» широко пропагували на Україні революційні демократи
І. Франко, П. Грабовський, Леся Українка. Професор політичної економії
Київського університету М. Зібер популяризував «Капітал» у своїй праці
«Теорія цінності і капіталу Д. Рікардо».
Один з перших пропагандистів економічного вчення К. Маркса на
Україні С. Подолинський посилається в своїх працях на деякі положення
викладені у «Капіталі». Ідеї марксизму широко пропагувалися в революцій­
них гуртках і партійних осередках України.
Першим пропагандистом і перекладачем творів К. Маркса і Ф. Ен­
гельса у Східній Галичині був великий український письменник Іван
Франко. Ще в молоді роки він познайомився з «Маніфестом Комуністичної
партії», «Капіталом», «Анти-Дюрінгом» та іншими працями К- Маркса
і Ф. Енгельса, глибоко вивчав і популяризував їх. У 1878 р. І. Франко
опублікував польською мовою популярну брошуру «Катехізис економіч­
ного соціалізму», в якій у формі запитань і відповідей переказував основні
положення «Маніфесту» і «Капіталу». У 1879 р. І. Франко переклав укра­
їнською мовою 24-й розділ першого тому «Капіталу» Маркса («Так зване
первісне нагромадження»), маючи намір опублікувати його в додатках до
підготовленої ним книги «Основи суспільної економії». Видання це не
здійснилось. І. Франко хотів опублікувати розділ «Капіталу» окремою
брошурою в серії «Дрібна бібліотека» і написав для нього спеціальну пе­
редмову, проте і це видання не побачило світу. Рукопис перекладу розділу
«Капіталу», на жаль неповний, зберігся в архіві письменника з таким вла­
сноручним написом: «Дрібна бібліотека. Карл Маркс. Початок і історич­
ний розвиток капіталістичної продукції в Англії. З німецького переклав
Іван Франко». Він був надрукований лише в 1926 р. у Львові в № 4—9
журналу «Культура». І. Франко прагнув зробити переклад максимально
приступним тодішньому читачеві. Так, він уживав лише більш поширені
на Західній Україні іншомовні слова, зрозумілі тодішнім читачам, зокрема:
теологія (62)0, ідилія (62), комісія (67), олігархія (69), операція (69),.
пролетарій (69), концентрація (71), економіст (72), пропорція (72), яс*і
зекуція (74) та деякі інші. Більшість іншомовних слів, що зустрічається
в «Капіталі», він перекладав українською мовою:
автори — установці (67) або писателі (70)
преамбула — вступний вивід (67)
революція — переворот (68, 71)
• Тут і далі в дужках наведено сторінки журналу «Культура», 1926, 4—9.
4 Українські переклади t Капіталу» К■ Маркса
компенсувати — відшкодувати (68)
королівські фаворити — королівські підлизайки (67)
прогрес — поступ (69)
полеміка.— спори (70)
узурпувати — посідати (70)
мінімум — крайня границя (71)
продукт — добуток (72)
[нижчі класи — нижчі верстви (71)
клан — повіт (73)
корпорація — товариство (78)
кульмінаційний пункт — вершок (72)
стоїчний спокій незамутимий супокій (72)
ринок — торг (81)
смішна аномалія — смішне недоріцтво (83)
t контракт — згода (83) або умова (83)
елемент — складник (86)
, всенародний траур — загальна жалоба (82)
. категорії робітників — розряди робітників (82)
робітнича коаліція — робітницьке товариство (82)
поляризація — розділ між дві крайності (62)
експропріація — вивласнювання (63)
традиційні — старосвітські (68)
коаліції — стоваришення (81)
максимум — кілько мож найбільше (81)
мінімум — кілько мож найменше (81)
асоціації — стоваришення (81).
Як видно з наведених прикладів, одним із засобів зробити зміст твору
зрозумілим і доступним читачам перекладач вважав заміну іншомовних
слів українськими словами, і, з цього погляду, його заходи мають виправ­
дання. І. Франко не створював нових слів для передачі змісту іншомовних,
а поняття, виражені в оригіналі іншомовними словами, передавав словами
живої мови. Справді, слова: спори, повіт, товариство, відшкодувати
й ін. були ближчими тодішньому читачеві, ніж полеміка, клан, корпорація,
компенсувати, але заміна таких понять, як революція, клас, словами пе­
реворот, верстви, могла призвести і до неповної передачі змісту оригіналу.
Переклади І. Франка творів К. Маркса і Ф. Енгельса, безперечно,
становлять певну культурно-історичну цінність, вони є значним внеском
у скарбницю української культури.
У повному обсязі «Капітал. Критика політичної економії» К. Маркса
перекладався українською мовою лише після Великої Жовтневої соціа­
лістичної революції. Перший том «Капіталу» був перекладений і виданий
у Харкові в 1927 р., тиражем 3000 примірників. Переклад здійснено з
7-го німецького видання 1914 р. за редакцією А. Річицького і В. Щерба-
ненка з передмовою К. Маркса до 1-го і 2-го і передмовою Ф. Енгельса
до 3-го і 4-го видань. Друге видання І тому вийшло у 1929 р. У цьому
ж році видано і том III, ч. І, кн. З — «Процес капіталістичної продукції
як цілість» в перекладі з 3-го німецького видання 1911 р. з передмовою
Ф. Енгельса. У 1930 р. вийшла друга частина III тому, кн. З, упорядко­
вана Ф. Енгельсом, переклад з 3-го німецького видання 1911 р. (Харків,
вид-во «Пролетарій», тираж 3000 примірників). Другий том «Капіталу»,
кн. 2 — «Процес циркуляції капіталу» українською мовою вийшов лише
У 1932 р. в перекладі з 2-го німецького видання (Харків, «Пролетар», ти­
ражем 1800 примірників). У 1933 р. на відзначення п’ятдесятиріччя з дня
смерті К. Маркса було здійснене нове видання І тому «Капіталу» в перекладі
з 4-го німецького видання за редакцією Д. Рабіновича і С. Трикоза (т. І,
кн. 1, «Процес продукції капіталу», Харків, «Пролетар», тиражем 50200
примірників) і в 1936 р. видано т. III, ч. І, кн. З, «Сукупний процес капіта­
лістичного виробництва» в перекладі з 1-го німецького видання за редак­
цією Д. Рабіновича (К., Партвидав ЦК КП(б)У, .тиражем 15 тис. примір-
5 Я. .4. Багмут
Таким чином, у довоєнний час «Капітал» К- Маркса видавався україц.
ською мовою так: І том — 3 рази, II том — 1 раз, III *гом — 3 рази загадь,
ним тиражем 85 тис. примірників.
У післявоєнний період сектором перекладів Інституту історії партії
ЦК КП України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК Knpę
було здійснено переклад «Капіталу» українською мовою і видано в 1952 р
всі три томи тиражем 50 тис. кожен том. У 1954 р., зважаючи на попит
було додруковано з матриць по 20 тис. примірників всіх трьох томів «Ка­
піталу».
Вперше було перекладено українською мовою четвертий том «Капі-
талу» «Теорії додаткової вартості» і видано ч. І в 1956 р. тиражем. 14 тис
примірників, ч. II — в 1960 р. тиражем 6 тис. примірників і ч. III — j
1964 р. тиражем 3 тис. примірників.
Крім того, всі чотири томи «Капіталу» видано в новому перекладі
українською мовою з усіма виправленнями і доповненнями, внесеними
Інститутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, в зібранні Творів К. Маркса
і Ф. Енгельса — томи 23—26, що вийшли українською мовою десятити-
сячним тиражем.
Як відомо, в першому російському виданні Творів К. Маркса і Ф. Енгельса за 19-м
томом ішов 21-й. 20-й том «випав», бо четвертий том «Капіталу» не був готовий до друку.
Те, що «Теорії додаткової вартості» були видані в Німеччині на початку XX ст. і перекла­
дені російською мовою, аж ніяк не рятувало справи. Річ у тому, що почерк К. Маркса
розбирати дуже важко. Єдиною людиною, яка могла це робити, був Ф. Енгельс. В одному
з листів Ф. Енгельс писав: «… для мене дуже важливо ознайомити з почерком Маркса
якомога більшу кількість досить підготовлених людей. Це не можна здійснити без учи­
теля, а єдиний учитель у цьому ділі — я. Адже коли мене не стане, — а це може статися
кожного дня, — ці рукописи лишаться книгою за сімома печатями…» 7. Це саме він під­
креслював у листі до німецьких* соціал-демократів Е. Бернштейна і К. Каутського, пере­
даючи їм мистецтво читання Марксових рукописів: «Як тільки я доб’юсь того, що ви оби­
два легко зможете розбирати почерк Маркса, у мене спаде гора з плечей; я зможу тоді ща­
дити свої очі, не нехтуючи при цьому таким важливим обов’язком, бо тоді ці рукописи пе­
рестануть бути книгою за сімома печатями, принаймні для двох людей» 8.
В 1905—1910 рр. К. Каутський видає «Теорії додаткової вартості». Але він, вважаючи
рукопис К- Маркса малодоступним для розуміння, грубо втрутився у текст і порушив
його структуру, скорочуючи, «виправляючи» або й переробляючи цілі частини. Притому
К. Каутський видав «Теорії» не як четвертий том «Капіталу», а я к окремий твір. Ясно, що
у такому вигляді IV том «Капіталу» не міг бути виданий Інститутом марксизму-ленінізму
при ЦК КПРС. Науковим працівникам Інституту— І. Прейсу, а після його смерті —
В. Брушлінському потрібно було п’ятнадцять років, щоб підготувати до друку рукопис
К. Маркса. І от тільки тепер у закінченому вигляді головна праця М аркса «Капітал» стала
на книжковій полиці в складі другого радянського видання Творів К. Маркса і Ф. Енгель­
са. В цьому велика заслуга всього колективу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК
КПРС і особливо видатних учених-марксознавців 1. Прейса і В. Брушлінського.
В глибоко змістовній цитованій нами статті І. Габуевої «Большой поиск», в якій
розкрито творчу лабораторію підготовки другого видання Творів К. М аркса і Ф. Енгельса,
цілком справедливо відзначено: «Три перші томи «Капіталу» світ дістав з Німеччини,
а четвертий, заключний — «Теорії додаткової вартості», — німці відтворили з нашого,
радянського видання. В науковому редагуванні «Капіталу» В. Брушлінський і І. Прейс
продовжили працю Енгельса. Тепер з німецької переклад «Теорій» здійснено багатьма
мовами: в Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Англії, Італії, Японії» °.
Слід відзначити, що четвертий том «Капіталу» К- М аркса «Теорії до­
даткової вартості» (ч. І, ч. II і ч. III) вперше перекладений україн­
ською мовою. Переклад здійснений відомими перекладачами суспільно-полі­
тичної літератури М. Пилинським і М. Рудинською, що забезпечує його
високу якість.
Минуло понад сто років з часу написання цієї праці («Теорії додатко­
вої вартості» написані К. Марксом в період з січня 1862 до липня 1863 р-).
7 Цит. за ст. И р и и ы Г а б у е в о й, Большой поиск, сЗнамя», 1967, 1, стор. 1 ^ ’
•Там же, стор 174.’
9 Т а м ж е , стор. 175.
6 Зона становить найбільшу обсягом (близько 110 друкованих аркушів)
і найбільш розроблену частину начерку всіх чотирьох томів «Капіталу»
І являє собою перший і єдиний начерк четвертого, заключного тому «Ка­
піталу»« К. Маркс називав цей том історичною, історико-критичною або
історнко-літературною частиною своєї праці.
Переклад «Капіталу» будь-якою мовою є надзвичайно відповідальне,
важливе і складне завдання. Ф. Енгельс у статті «Як не слід перекладати
Маркса», зазначивши, що «Капітал» є суспільною власністю щодо перекладу
на іноземні мови, вказує, що К. Маркс є одним з тих німецьких письмен­
ників, які пишуть прозою і твори яких дуже важко піддаються перекладові:
«Маркс належить до числа тих сучасних авторів, які мають найбільш енер­
гійний і стислий стиль. Щоб точно передати цей стиль, треба досконало
знати не тільки німецьку…»10, а й ту мову, якою перекладаються його
твори.
Відносно перекладу І тому «Капіталу» англійською мовою Ф. Енгельс
зауважує: «Для того, щоб перекладати таку книгу, не досить добре знати
літературну німецьку мову. Маркс вільно користується висловами з по­
всякденного життя і ідіомами провінціальних діалектів; він створює нові
слова, він бере свої приклади з усіх галузей науки, а свої посилання —
з літератур цілої дюжини мов; щоб розуміти його, треба досконало володіти
німецькою мовою, розмовною так само, як і літературною, і крім того зна­
ти дещо й про німецьке життя»11.
К. Маркс надавав великого значення сумлінності перекладача і точ­
ності перекладу. В післяслові до французького видання «Капіталу»
К. Маркс зазначає: «Пан Ж. Руа обіцяв дати якомога точніший і навіть
дослівний переклад. Він сумлінно виконав своє завдання. Але якраз його
сумлінність і точність змусили мене змінити редакцію, щоб зробити її
більш приступною для читачів… Хоч би які були літературні хиби
цього французького видання, воно має самостійну наукову цінність по­
ряд з оригіналом, і тому ним повинні користуватися і читачі, які зна­
ють німецьку мову»1а. Отже, К. Маркс високо оцінив французький пере­
клад «Капіталу», вважаючи точність неодмінного якістю повноцінного
перекладу.
Розглядаючи українські переклади «Капіталу» з точки зору сучасного
стану української мови і сучасного ставу теорії і практики радянського
перекладознавства, треба сказати, що старі переклади «Капіталу» були
далеко не досконалими. Оцінки цих перекладів суперечливі. Д еякі вчені
вважають, що перше видання І тому «Капіталу» є науковим: «Перше наукове
видання 1-го тому «Капіталу» українською мовою вийшло 1927 в Харкові,
а видання 1, 2, 3 і 4-го (2 частин) томів — 1954—60 в Києві» 13 (до речі,
тут допущено неточність, в 1954 р. був тільки додрукований тираж, а
згадані томи (І, II, III) вийшли в 1952 р. — Й. Б.). Проте перше видання
І тому зазнало гостро негативної оцінки ще в 30-і роки. В «Передмові до
українського видання» «Капіталу» (т. І, 1933 р.) редактори констатують.
Що «старий переклад (тобто видання 1927 р. — Й. Б.) має таку велику
кількість помилок, пропусків і перекручень Марксового тексту, серед
того і перекручень політичного характеру, що обмежитися самою тільки
новою редакцією цього перекладу було ніяк неможливо»14.
Редактори видання «Капіталу» 1933 р. цілком слушно вбачають при­
чину низької якості перекладу видання 1927 р. в кустарних методах ро-
10 К. Маркс і Ф. Енгельс, Твори, т. 21, crop. 227.
u Т а м же, стор. 226.
11 Т а м ж е, т. 23, стор. 28.
13 УРЕ, т . 6 , стор. 159.
14 К. Маркс, Капітал, т. І, 1933, стор. 24.
7 рітб воонтеир івнв ааоудск нонвоиовмїо . піонв лсттооижмтнууи,ц кіії.щв о« мЦпаеерйрк еспкиелзрамедку л-«лаКед наінпніаітозачмлнууо » тпрбоеукбваа з сапвп,рі адщвхооо юдд иот рип еедзр аекмкталкоасрдиі-і
кальною дбайливістю і пильністю, що ці переклади треба робити з участе
марксистсько-ленінських науково-дослідних інституцій»15.
Отже, відзначаючи вагу перекладу І тому «Капіталу» видання 1927 р
як «першого українського перекладу «Капіталу», що проклав шлях д^я
дальших видань» м, ніяк не можна погодитися з оцінкою цього перекладу
як наукового видання.
З кожним новим перекладом «Капіталу» українською мовою удоско-
налюються мовні засоби передачі змісту твору, заміняються раніше не­
вдало вжиті слова і словосполучення, уточнюються термінологічні елементи
шліфується і відточується фраза, все більше наближаючись до класично;
майстерності мови оригіналу, отже, зростає загальна майстерність перек­
ладу суспільно-політичної літератури українською мовою. Д ля підтвер­
дження порівняймо одне речення з І тому «Капіталу» в різних перекладах
а саме в перекладах 1927, 1933 і 1963 рр.
Видання 1927 р.
«Коді закордонна тор­
гівля, накинута Японії
Європою, потягне за со­
бою перетворення нату­
рально! ренти у грошову,
то станеться це коштом
загону зразкової сільсько­
господарсько: культура
Японії» (стор. 68—69).
Видання 1933 р.
«Коли закордонна тор­
гівля, накинута Японії
Європою, потягне за со­
бою перетворення нату­
ральної ренти на гро­
шову, то це станеться
коштом загину зразкової
рільничої культури Япо­
нії» (стор. 95).
Видання 1963 р.
«Якщо зовнішня торгівля,
нав’язана Європою Япо­
нії, викличе в цій остан­
ній перетворення нату­
ральної ренти в грошову,
то зразковій землероб-
ській культурі Японії
прийде кінець» (стор
143).
Між перекладами 1927 і 1933 рр., як це видно з наведених прикладів,
різниця невелика, бо, по суті, видання 1933 р. є тільки трохи виправленим
виданням перекладу 1927 р. Отже, в переклад цієї фрази у виданні 1933 р.
порівняно з перекладом 1927 р. внесено тільки три правки: «сільськогоспо­
дарські культури» замінено на «рільничої культури», «перетворення на­
туральної ренти у грошову» — на «перетворення… на грошову» і пере­
ставлено слово це: «станеться це» на «це станеться». В перекладі 1963 р.
є значно більше змін у передачі українською мовою цієї фрази: замість
«закордонна торгівля» дано вже усталений термін «зовнішня торгівля»,
замість «накинута» сучасніше «нав’язана», замість стилістично не бездо­
ганного «потягне за собою» стилістично прийнятніше «викличе», замість
кострубатого «станеться це коштом загину» просто «прийде кінець» і за­
мість «перетворення на грошову», «перетворення в грошову».
Загальною вадою довоєнних перекладів «Капіталу» українською мо­
вою була методологічно хибна настанова на запровадження архаїчної,
рідко вживаної і діалектної лексики замість загальнонародної, широко
вживаної в літературній мові, з одного боку, і безпідставне впровадження
іншомовної лексики — з другого.
Відомо, що в «Капіталі» К. Маркса є багато спеціальних термінів на
.позначення виробничої діяльності людей, різних закладів, професій, тех­
нічну знарядь і т. ін. Переклад їх українською мовою становив певні
трудно№\ що переборювалися не завжди в напрямі дальшого розвитку
мови. Часто вживані в цих перекладах слова були або застарілими, або
штучно створеними за моделями цих застарілих слів, або, нарешті, не
15 К. М а р к с, Капітал, т. І, 1933, стор. 27.
ы T а и ж е.
8 яііпов,Дали Тим поняттям* про які йшлося в перекладуваиому творі, на-
приклад: газівня, гарбарня, залізоливарня, монетарня, аальцювальня. фар-
паРнЯ’ мосяжоливарство, мотузництво і т. ін. Тому такі слова в
післявоєнних перекладах передавалися сучасними: газовий завод,
пщіряний завод, чавуноливарний завод, монетний двір, прокатний завод,
красильний заклад, латунно-ливарна мануфактура, канатне виробництво
і *•іЗн *загальним розвитком української мови помітно змінився характер
як суспільно-політичної, так і загальновживаної лексики. В старих пере­
кладах «Капіталу» серед загальновживаної лексики було чимало слів по-
рівняно рідко вживаних або властивих іншим стилям української мови:
бічна, обрахунки, достеменно, мисленик, малими, вилюдніти, родиво,
робом, доживотний, шмаровидло, перелюднення, спроквільний, пересіч-
чЯі закарлюцтео, обора, почережно, ошахрування. В останніх перекладах
згадані слова відповідно замінені загальновживаною лексикою сучасної
кови: посередньо, обчислення, точно, мислитель, незначність, змужніти,
роди, чином, довічний, мастило, перенаселення, повільний, середнє, крутій-
ство, заповідник, поперемінно, обман. Деякі терміни, вжиті в перших
перекладах, а саме: дробина, зеленина, ложисько, толок, хлипак, цаль,
сурдут, тузінь, мапа, посідач, волоцюга, прядун, черенки і т. ін., в піз­
ніших перекладах «Капіталу» були замінені більш поширеними: птиця,
овочі, підшипник, поршень, клапан, дюйм, сюртук, дюжина, карта, вла­
сник, бродяга, прядильник, шрифт тощо.
Поряд з уточненням суспільно-політичної термінології в пізніших
українських виданнях «Капіталу» відбувалось і розширення її обсягу.
Якщо в старих перекладах вживався тільки термін громада, громадський.
то в пізніші переклади поряд з цими термінами, що позначували певні
поняття, широко ввійшли терміни суспільство, суспільний.
Хибною у виданнях «Капіталу» 1927 і 1933 рр. була й тенденція пере­
давати деякі спеціальні суспільно-політичні терміни виключно іншомов­
ними словами, хоч їх можна було передавати термінами, створеними засо­
бами української мови. Це стосується, насамперед, досить поширених у
літературі термінів виробництво, виробник, виробляти, виробничий, надви­
робництво і багатьох інших похідних, які передавались іншомовними:
продукція, продуцент, продукувати, продукційний, перепродукція і т. ін.
Незважаючи на значну поширеність цих термінів в українській суспільно-
політичній літературі, при підготовці нового, післявоєнного видання «Ка­
піталу» було переглянуто значну частину термінологічної лексики і заміне­
но її українською, і тепер, запроваджена в нових виданнях «Капіталу»,
суспільно-політична термінологія утвердилась і поширилась на всі соціаль­
но-економічні видання українською мовою. Замість іншомовних термі­
ні® продукція, продукційні відносини, засоби продукції, перепродукція.
Циркуляція, акумуляція, редукція, акцептація, левелер, лятентний, лю­
ксусовий та ін., що переважали в старих виданнях «Капіталу», тепер утвер­
дились терміни виробництво, виробничі відносини, засоби виробництва,
відтворення, обіг, нагромадження, зведення, видача, зрівнювач, прихований,
дорогоцінний і т. ін., створені на основі української мови.
З кожним перекладом «Капіталу» українською мовою одна й та ж
Думка набирає більшої виразності, мовної досконалості, граничної ясності.
Так, оцінка діалектики Гегеля, яку К. Маркс дав у «Післяслові до другого
видання», в наш час набрала форми крилатого вислову. Спершу ця фраза
була перекладена не дуже вдало: «Містифікація, якої зазнає діалектика в
РУках Гегеля, ні в якому разі не пошкодила йому першому вичерпно й
свідомо з’ясувати загальні форми 11 руху. Діалектика в нього стоїть на го­
лові. Треба її повернути на ноги, щоб вилущити раціональне зерно з містич-
9 Д Ш Я В ИИРШ Я…… …….. …………………. ………………………— — ^ 7
яої шкаралупи» 17. Думка оригіналу передана не дуже виразно. В Другом,,
виданні цей текст має вже такий вигляд: «Містифікація, що її зазнає
лектика в руках Гегеля, ні в якому разі не пошкодила йому першому В{/
черпяо А свідомо викласти її загальні форми руху. Діалектика в нього
стоїть на голові. Треба її повернути й поставити на ноги, щоб вияуищщ
раціональне ядро з містичної шкаралупи* 18. Перші два речення у цьому
перекладі дано майже без змін порівняно з першим виданням, а в третьому
реченні додано слово поставити і замість слова зерно дається ядро. В піз.
ніші переклади цього речення внесено більше змін, і, треба сказати, Ва
користь справі: думка стала набагато яснішою, ‘ стислішою і виразнішою
«Містифікація, якої зазнала діалектика в руках Гегеля, зовсім не поиіко-
дала тому, що саме Гегель перший дав всеосяжну і свідому картину Й
загальних форм руху. У Гегеля діалектика стоїть на голові. Треба її Ло.
ставити на ноги, щоб розкрити під містичною оболонкою раціональне
зерно* **.
В останньому варіанті знайдено більш відповідні до загального ков-
тексту слова ^зовсім не пошкодила» замість ті в якому разі не пошкодила*
«дав… картину її загальних форм руху» — замість «з’ясувати загальні
форми її руху» у першому перекладі і «викласти її загальні форми руху»
срозкрити під містичною оболонкою раціональне зерно» — замість *вилу.
щити раціональне зерно з містичної шкаралупи». Так здійснювався добір
відповідної до даного контексту лексики для вираження теоретичних
понять.
Створенню повноцінного перекладу «Капіталу» українською мовою
сприяла велика наукова робота, проведена Інститутом марксизму-лені-
нізму при ЦК КПРС, що підготував видання «Капіталу» російською мо­
вою, розвиток і збагачення української суспільно-політичної термінологіч­
ної лексики, що в ряді випадків творилася під впливом російських слів:
приложение капитала — прикладення капіталу; постоянный капитал —
постійний капітал; общественно-необходимое рабочее время — суспільно;
необхідний робочий час та ін,
В процесі перекладу українською мовою «Капіталу» урізноманітни­
лись і граматичні засоби української мови, зокрема широко ввійшли в
суспільно-політичну літературу форми активних дієприкметників і прик­
метників на -чий, що ігнорувались у старих перекладах «Капіталу». Якщо
раніше ці форми передавали, як правило, підрядним реченням, то тепер
вживанням активних дієприкметників досягається стрункіша будова ре­
чення. Поряд з такими словами, як виробничий, пануючий, існуючий вве­
дені слова: протидіючий, прогресуючий, конституюючий, самозростаючШ,,
утворюючий, споживаючий, зв’язуючий, відтворюючий, впадаючий і т. ін.
В «Капіталі» є багато образних висловів, що стали в наш час крилатими.
Переклад їх відповідними засобами тієї мови, якою перекладається твір,
становить великі труднощі. З кожним новим виданням знаходяться кращі
засоби, удосконалюється переклад образних, крилатих висловів. В листі
до Моріса Лашатра, видавця французького перекладу І тому «Капіталу»,
вміщеному у французькому виданні як передмова, К. Маркс, говорячи
про труднощі, які можуть постати перед читачем, пише: «В науці немає
широкого стовпового шляху, і тільки той може досягти її сяючих вершин,
хто, не боячись втоми, трабкається по її каменистих стежках»20. В остан­
ніх виданнях ця фраза перекладена набагато досконаліше, ніж у виданні
Щ К. Маркс, Капітал, т. І, 1927, стор, XIV.
18 К. Маркс, Капітал, т. І, 1933, стор. 88.
‘• К- Маркс і Ф, Енгельс, Твори, т. 23, стор. 23.
■Там же, стор. 27,
J0 ,дЗЗ Р- • науки немає проторованих шляхів, і тільки ті мають надію
„осягти до її осяйних вершин, хто не боїться потомитися, здираючись по
апрімкчх стежках»* .
В кінці передмови до першого видання 1 тому «Капіталу» К- Маркс
«ки®а€ образний вислів, взятий з «Божественної комедії» А. Данте і пере*
клаДеНН® в Російських виданнях так: «Следуй своей дорогой, и пусть люди
говорят, что угодно!» Цей крилатий вислів українською мовою спершу
був перекладений: «Ярямуй своїм шляхом і не зважай на людські пересудиІ»48,
потім: «П рямуйсвоім шляхом, а люди кажуть хай, що хочутьЬ 23, у видан­
ні 1954 р. — ч-Іди своєю дорогою, і хай люди кажуть, що завгодно^ ** і
зрештою: «Прямуй своїм шляхом і не зважай на людський поговір\*к,1
Переклад «Капіталу» багатьма мовами світу і видання його числен­
ними тиражами є заслуженим визнанням і об’єктивною оцінкою цього
монументального твору марксизму, що зробив переворот у свідомості
людства. Переклад «Капіталу» українською мовою і видання повністю
всіх його чотирьох томів, що забезпечує можливість повноцінної передачі
ідейного змісту і стильових особливостей цього твору, здійснене у після­
воєнний час, є великим досягненням української культури, видатною по­
дією в духовному житті українського народу, переконливим свідченням не­
баченого розквіту української мови за роки Радянської влади, є доказом
невтомного піклування Комуністичної партії про ідейне зростання україн­
ського народу.
21 К. Маркс, Капітал, т. І, 1933, crop..89.
гі К- Маркс, Капітал, т. І, 1927, стор. IX.
и К. Маркс, Капітал, т. І, 1933, стор. 80.
24 К. Маркс, Капітал, т. І, 1954, стор. 9.
25 К- Маркс і Ф. Енгельс, Творн, т. 23, стор. 735.

Категорія: Журнал "Мовознавство"

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.