Михайло Яцків – Збірка творів

МИТЕЦЬ

На шпитальному ліжку лежав 18-літній митець-різьб Родичів втратив ще дитиною. Під опікою далекого своя! скінчив середню школу і курс академії мистецтв. Професії» ри звернули увагу на його талант, з якого пробиваласіі велика сила уяви, і віщували йому велике майбутнє. Алі хлопець жив змалку в злиднях, і це відбилося на ньому так, що в міру розвитку його таланту розвивалась у ньогф недуга серця. Лікар застеріг, що запал до мистецтва шкід> ливо впливає на здоров’я молодого митця, і радив йому іш довгий час покинути мистецтво.

Був вечір. Різьбяр лежав горілиць. Темна чуприна ми лася вужами довкола високого чола і метала тіні на блід|| красиве обличчя.

Сестра милосердя стояла недалеко і вдивлялася в ньоД Юнак справив   на  неї сильне враження.  Вона окинув його щирим доброзичливим поглядом.

Юнак не спав кілька ночей.  Лежав тихо і роздуму^И над своїм життям. Воно було гірким серед нестач, боротмИ і тяжкої праці. І ось в розквіті сил і віку він занедужав. І Тулив обличчя в подушку і роздумував: «Але   наша   перемога і  потіха   будуть тим   більші, ЦІ скільки ми не впадемо духом. Не дай мені, доле, зійти Я сліду з цього світу!.. Понад багнюку і злобу дня дай мИ здійматися до ясних, блакитних висот,  впиватися красоні) дай орлиним зором оглядати ту нещасну землю і допоможи творити,  щоб полегшити життя  трудівників…» Обернувся на другий бік і роздумував далі. «Світ лукавий, але під небосхилом є чотири ясні, смертні сили. Це — сили щастя і краси, що надихають мнії ця.  І  коли вони здійсняться  і наберуть видимих формИ потягнуть за собою все найкраще на землі. Перша силаИ

116

 

іі< шалений розмах і прогрес людства; друга — вічно мо­лодечий запал митця; третя сила — це бистра творчість, її чі і перта — це сила гарячої любові і братерства народів». Юнак схопився і сів на ліжко. Серед темної ночі ці думки засяяли образами, він підвів очі і сказав:

— Сестро, чи міг би я попросити різьбярської глини?

—           Навіщо вам її? Ви мусите спочивати. Лікар каже,
)  вас хворе серце.

—           Сестро, лікарі не завжди вміють заглянути в люд-
Иіиг серце. Невідомо ж, чи блоха має серце і чи кат плаче…

( естра покликала слугу і дала  йому доручення. Коло недужого була велика, закрита завісою ніша з ши-

|                       М   ВІКНОМ.

І’;шенько стривожена сестра збудила лікаря. Зібрався
Мі’і’міій. Обоє прийшли в палату і бачать: митець сидить,
Ніі|ішись на подушки, витягнув руки, начебто тримає віж-
іп і на устах—щасливий усміх. В ніші, на великім вікні,
■             -\а вирізьблена четвірка коней, запряжена в ридванець.

Лікар подивився уважно на різьбу і зітхнув:

—           Ідея цього твору за Збручем вже здійснилася. І в
ні.   нона незадовго воскресне.

Сестра закрила обличчя рукавом..

Категорія: Михайло Яцків – Збірка творів

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.