Донеччино моя! Антологія творів майстрів художнього слова.

Володимир Сосюра «Хтось батогом у небі цвейка…»

* * *
Хтось батогом у небі цвейка,
Мов хмара хмару в тьмі гука…
І рейки, рейки, рейки, рейки,
І жужелиця заводська…
«Володю!» Хто це мене кличе?..
Чиїх я губ дихання п’ю?..
Я над Дінцем ідy в Лисиче,
В далеку молодість мою…
Там я любив, дививсь на зорі
На фоні доменних заграв,
І у трави зеленiм морі
Я віpші Бяліка читав.
Відповідали серця струни
Його думкам. Душі то крик!..
Я був тоді ще юним, юним,
Була ще ніжна кожа щiк
І бархатиста… Очі карі
Мені свiтили на путi.
Їх серцем бачив я у xмapi —
Ті карі очі золоті…
О, як ті очi чарували,
І, як росу, мене пили! …
Вони мiж зорями сiяли,
Вони зі мною скрізь були.
Маленька будка пiд горою,
Де рейки блискали вогнем
…О, скiльки раз повз будки тої
Я йшов в Лисиче над Дiнцем!..
Щоб лиш почути милий голос,
Глибокий, бархатний такий,
І на щоцi лукавий волос,
А бiля скронi – крила вій…
Дiнець! Ось ти перeдi мною
Течеш повз piднеє село…
О, скiльки poків за водою
У далi часу одпливло!..
Усе тут iншe … Дня утому
3алiзно шахтнi рвуть гудки.
Та на тобi, як по старому,
Човни рибалок i тички.
Я чую шепiт прудководу …
Навiки я цих мicць спiвець!
Лиш одхилився од заводу
Ти трохи вбiк, о мій Дiнець!..
Стою в зажурі над тобою…
Ти став мiлкiшим, трохи згас.
Але солодкою водою
Тепер ти поїш весь Донбасс…
О мій Дінeць, живий тобою,
3 тобою мчу я до висот…
Тобi поїть Донбас водою,
Мені – пiснями мій народ!

Категорія: Донеччино моя! Антологія творів майстрів художнього слова.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.