Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

З ДИТИНСТВА: СПРАГА

Комбайнери, хлопці засмаглі,
з веселим поглядом з-під колосся брів,
я ж знаю, як вам хочеться пити,
бо робота у ваших руках горить,
та й у полі спека така,
що нива стоїть ніби розтоплена —
ніби із самих променів пшениця!..
Знаєте, хлопці,
я вам золотим ковшем сонця
зачерпну чистої води з неба
над вашими головами!..
Як не хочете пити небесної блакиті,
то я виліплю із сонця, із променів, із пшениці
не простого глечика, а золотого
і принесу води!..
Як не хочете з глечика непростого,
то подайте мені відерце —
побіжу я скоренько у Вільхи,
де б’ють джерельця
срібними молоточками у дно зеленої криниці,
що он видніється,
викладена вологою цямрою,
і принесу повне відро!

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.