Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ДОРОГОЮ ЧЕРЕЗ ЛІТО

Починається літо,
і наша хата сходить з підмурівка:
пов’язана золотою солом’яною хусткою,
з ясними очима
на білесенькому обличчі,
одягнена у зелену вишневу спідницю —
крокує дорогою у сонце,
що як велика музика
на достиглому колоссі у полі.
У хаті я і мої улюблені книжки,
що стоять на поличці
або лежать розгорнені, як птахи.
М ати біля вікна щось шиє,
повернувся брат із роботи із поля
і приніс пахощі солярки і зерна —
він комбайнер,
на лаві сидить батько,
голову схилив на руки —
думу думає якусь сумну.
П о долівці ходить м ’ята,
по долівці ходить проміння.
Х ата іде,
а за нею, мов черідка гусей,
крокують дорогою через літо
інші хати — усе село —
не схожі між собою
і на нашу хату не схожі,
але всі із золотою солом’яною покрівлею,
всі з ясними вікнами
на побілених стінах,
всі поміж зелених вишневих садків.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.