Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ЛИСТ ДО СТЕЖКИ

Я далеко, далеко від тебе,
м оя вузенька,
у ясних споришах,
та я знаю, що ти ще жива —
І ЕЛЕН ДЕНЬ 29
не заросла травою:
ще ходять тобою м атері доїти корів,
ще бігаю ть хлопчаки купатися до ставка,
ще ідуть дівчатка збирати суниці в ліс,
ще проходять тобою на роботу чоловіки,
пихкаючи на ходу цигарками,
або ж під небом із пахучими зорями
ще гуляють тобою закохані.
Так, ти жива!
Ти жива!
Ти жива назавжди в мені
блакитною віссю у серці:
навколо тебе я обертаюся.
Навколо тебе обертається
по гіркій орбіті моє ж иття
із коханою і друзями,
із зустрічами і розлуками,
із усім тим, що називається жити.
Та коли я умру,
стежечко моя, що тоді буде?
Невже і ти умреш?
Ні, ти не умреш.
Ти не умреш,
а станеш віссю у серці якогось хлопчика,
який бігає зараз босоніж тобою.
Спасибі ж тобі, стежечко,
за те, що ти була віссю у моєму серці.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.