Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

З ДИТИНСТВА: СКИРТУВАННЯ

Батько Семен стояв на гарбі
з головою
у сонці,
а ми — сини-соколи — подавали з копиці:
підхоплювали оберемки музики на вила
і підносили до сонця.
Кректала гарба,
колеса рипіли,
брязкали вуздечками коні…
Коли їхали до скирти,
шматки блакитної дороги
прилипали до дзвінких підків,
а над гарбою, повною музики,
висіли на дротах прозорі журавлі,
прозорі сумні журавлі…
Увечері повертались додому,
і поле, як підбитий журавель,
дивилося нам услід
чорними очима терників
і щось говорило тихо
на прощання до гарби,
на якій ми повезли музику літа.
П оле говорило,
і ми антенами устромлених вил
ловили ті прощальні слова
і відверталися від чорних очей.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.