Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ПОЛОТНЯНІ ПТАХИ

На подвір’ї випускала молодиця,
ой-да, із рук полотняних птахів,
а вони ж такі веселі,
крилами тріпотіли, ой-да.
Вулицею ішла вдова Степаниха:
як погляне, як погляне на подвір’я —
аж похолола молодиця,
аж птахи полотняні злякано затріпотіли.
«Ой ти, Степанихо, ой ти, вдово,
та хай тебе заздрість хоч із’їсть,
а мій чоловік мене вірно любить,
а мій чоловік мій буде».
Птахи полотняні
крилами радісно стрепенули,
попід вишні полетіли, ой-да.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.