Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Двері риплять: друзі ідуть…

Двері риплять: друзі ідуть,
друзі покидають назавжди.
На стінах яблуні білі цвітуть,
що пожовтіють і обпадуть завтра.
І ми під яблунями стоїмо удвох:
бджоли гудуть у волоссі,
збирають розмови мед на губах
і б’ються об наші очі вологі.
А над яблунями сині журавлі:
ми кидаємо вслід наші руки —
крилами виростають із землі
яблунево-білі птахи розлуки.
Руки друзів не втримати у руках —
човен вже відпливає у білу дорогу.
Друзі ідуть і зникають у роках,
а я залишаюся по цей бік порога.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.