Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

З ДИТИНСТВА: ХЛІБ

Тіні розбіглися від хати, мов кури,
ми снідати сідаємо за стіл,
я дивлюся на материні руки,
руки, що крають хліб.
Усім за столом випало з хлібини по скибці,
мені ж випала з хлібини пшенична нива
та як я на тій ниві малий лежу.
Я упав, я втопився у хвилях ниви:
високо в небі стояло колосся,
плавали угорі рибинками птахи,
пропливали наді мною човнами хмарки,
колеса на гарбах рипіли крізь воду далеко.
Я тихо лежу, не злякати б комбайна,
що перепелом сидів на гнізді у тих гонах!..
А мати пестила лагідно колосся,
зерно у долонях пересипала,
куркою дзьобала на землі по зерняткові,
остюком вишивала на полотняних
кружечках моїх очей
золоті руки,
руки, що сьогодні крають хліб.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.