Нас за столом сидить троє.
Принесла мати воду у глечику
з блакитним боком —
хтось шматок неба приліпив! —
поставила на столі.
Узяв перший — хотів напитися — і поставив,
узяв другий — і поставив,
узяв я,
заглянув у глечика —
рибинкою попливло моє око —
аж там не вода кринична,
а кров!
Мати: чом не п’єте?
(Сказав).
То піди да полий квіти коло хати.