Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

По узгір’ю пасуться кущі…

По узгір’ю пасуться кущі,
ходять довгоногі дощі,
падають груші додолу,
там десь, далеко, вдома.
І мати виходить із хати
курям зерно посипати,
вона щось скаже тихе і чуле,
та я нічого того не почую.
Стежками із синіх ниток
я давно-давно не ходив.
Мої очі порожні без ниви,
у затишку якої я жив.
Мати пише про сині квіти,
що нарвала поміж жита.
Вони нагадують дівочу красу,
але мені приносять сум.
Відлітають літаки у небо
і черкаються об мої руки…
Мамо, ви не зустрічайте, не треба,
я не цим лечу, я — другим.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.