Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

СЬОМИЙ У ЛАНЦІ

Нас у ланці працює семеро.
На наряд з’являється шестеро,
опускається у копальню шестеро,
а у вибої — семеро.
З нашої ланки того, може, ніхто й не бачить,
та я — бачу.
Сьомий — то Петро,
я з ним проробив не один рік обушок в обушок,
але зараз не хочу розбалакувати
про те, який він був і що він був.
Починаю я стояки забивати,
він підходить до мене і допомагає:
то стояка підтримає, то підіб’є обушком,
а потім випрохає цигарку і щезне в темряві…
«Петре, — кажу одного разу, —
ходімо нагору:
у мене у садку яблука вже достигли,
покуштуєш — ти ж давно яблук не їв».
«Ні, — каже, — ти вже краще сюди принеси».
Ношу я то яблука, то цигарки,
то привіт від дружини
Петрові, сьомому в нашій ланці.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.