Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

РИПЛЯТЬ ХВІРТКИ

Ранками і поночі риплять хвіртки —
проводжають шахтарів до копальні,
їм шахтарі залишають останні потиски рук,
а за те вони риплять услід:
кому просто риплять,
а шахтареві вони говорять: «Повертайся…»
Діло звичне, діло буденне:
виходить шахтар на роботу —
за хвіртку не проводжає мати,
не проводжає сестра
чи дружина —
бо то діло звичне, буденне.
А от мовчазна хвіртка
говорить із шахтарями.
Ранками і поночі риплять хвіртки —
повертаються шахтарі з копальні,
тиснуть дерев’яні руки хвіртці,
а за те хвіртка їм услід: «Повернувся…»
А коли шахтар довго не повертатиметься,
то й хвіртка довго мовчатиме,
а вже після — вона розпачливо, як жінка,
кричатиме днями і ночами.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.