Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ЯК ЧАШКА БЕЗ ВУШКА

Прийшла дівчина:
на плечах сумне волосся,
а на руках — розбита чашка.
«Піди поговори з Віктором, може, він тебе послухає,
йому набалакали люди всякої всячини,
мені не вірить — то, може, тобі».
Жаль мені стало чашки без вушка
покинутої — хто тепер візьме її у руки,
щоб набрати води,
хто скаже їй щось лагідне,
тихо-тихо торкнувшись губами
її полив’яного тіла?
Поліз у шафу: десь тут у мене
був універсальний клей «БФ» —
спробую склеїти.
Кажу:
«Як же це сталося,
що чашка розбилася?»
«Сиділа я, вишивала маки на рушнику,
вишивала червоні, а вишила — чорні.
Побачилася з Віктором, а він таке став говорити…»
«Нічого, нічого, от зараз знайду універсальний
клей «БФ» і спробую склеїти».

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.