Потухли осінні дерева…

Потухли осінні дерева,
і попіл — на згарищі лісу,
і попіл замітає дорогу,
замітає дорогу до літа.
Згоріли порожні вокзали,
згоріли порожні міста,
пропалені холодними вогнями,
пропали, як пропадає міраж.
Потухла святкова ялинка,
ялинкове свято потухло:
під попелом спогади поснули
про дівчину з очима ясними.
Про дівочі тихі поцілунки,
про дорогу блакитну в житі…
Ну де б його взяти жару,
хоч би прикурити цигарку.