Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ПИЛЬНІСТЬ

«Він жовтий, у нього жовті ідеї!» —
кричали на весіллі і пили зі склянок свої очі.
Розчинилися-зачинилися двері залізні,
орнаментовані коштовними ланцюгами,
і замок (єдина сутність дверей)
загавкав на зерно, розсипане по майданах
і вокзалах.
«Він жовтий, у нього жовті ідеї,
хай же він згине у тюрмі — тоді побілішає,
як і ми, тоді можна і йому на весілля
і чарочку штрафну — за запізнення».
О запізнілий ранній із жовтими ідеями,
від твого жовтого язика неспокійно сплять
міністри і бригадири.
«На гільйотину його!» — вивезли разом з тюрмою
на плаху. «Це ж тюрма пропаде —
не рубайте йому голови!»
«На вогнище, на вогнище, паліть його
разом з тюрмою — нову збудуємо!»
Кидалися у багаття замість дров,
щоб веселіше горіло.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.