Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ДІВОЧЕ ІМ’Я

Казала мені угадати ім’я,
та я ніяк не міг угадати.
Вперше я кликав тебе водою,
казав: іти за тобою,
наче за водою річковою, — не повернутися,
та ти казала, що ти не вода.
Казав: трава — сміялася, а я пояснював:
ти, як остання травинка на галявині,
світиш мені зеленим ліхтариком,
щоб я тебе завжди знайшов.
Признайся, може, тебе пташкою звати,
бо коли цілую, то руки — начеб ловили
пташку, що літає у тебе над головою!
Ніколи мені не вгадати твоє ім’я,
як не вгадати нічого про тебе,
бо я знаю тільки про воду, про траву і про пташку.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.