Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ДЗВІНКІ КОНВАЛІЇ

Почеплю на нитку кілька росинок,
і вийде конвалія дзвінка,
стану на розі вулиці з пучечками в руках —
продавати конвалії дзвінкі.
«Ото, — каже перехожий, — вигадав
конвалії з роси —
такі ж і дівчині не подаруєш,
і в склянку на столі не поставиш,
та й, взагалі, вони зразу розсиплються».
А я почну виправдовуватися, що я
не для виторгу стою, а щоб всі перехожі
послухали, як дзвенять конвалії.
А потім візьму і подарую всі пучечки
одній дівчині, вона сяде в тролейбус,
і я ще довго чутиму немудру музику
конвалій, що я їх сам вигадав.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.