Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

В той час, як я мучився над питанням…

В той час, як я мучився над питанням:
чому груша має форму груші,
а яблуко — форму яблука,
я чув, як за стіною водили коня —
рівномірний цокіт його копит,
схожий на те, як іде годинник,
і човгання черевиків поводиря,
який, порушуючи ритм копит,
покашлював — мабуть, курив міцний тютюн.
Я не знав, що там збираються робити:
може, хочуть зарізати коня,
а може, на ньому хочуть украсти чужу жінку
або просто поїхати по дрова до лісу,
але те ходіння коня було довге і нудне,
як годинник.
Я подумав: чи не годинник ходить
за стіною,
а потім зрозумів,
чому груша має форму груші,
а яблуко — форму яблука.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.