Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

У цьому місті я відчую, що когось немає…

У цьому місті я відчую, що когось немає.
Свавільно займу телефонну будку
і стану дзвонити в усі кінці міста,
але звідусюди мені відповідатимуть
мої знайомі (яким я перебив ранкову каву),
сповіщаючи, що вони і живі, і здорові,
але ж я знаю, що когось немає,
і туди подзвонити ніяк.
Зазирну в усі під’їзди, квартири,
громадські установи — сподіваючись зустріти
того, кого немає.
Піднімуся над містом, опущуся в метро
і не знайду.
Піду в кіно і на танці,
піду під вікнами високих будинків,
піду до крамниці дитячих іграшок,
але ніде нікого не знайду.
І тоді я дізнаюся, що у цьому місті
немає мене самого.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.