Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

СТАРА ШТОЛЬНЯ

Із штолень, із старих копалень
руки велетенські п’ялися угору ночами,
застували зорі і черевичок місяця,
бо то були шахтарські руки.
Руки шахтарів,
що потопали в глибоких копальнях.
Руки хиталися, як дерева, перекинуті
догори корінням, а крони зелені голів
уже біліли кістками під землею.
0 шахтарі — дерева, що ростуть догори корінням!
Ви нічого не родите, крім удовиних сліз,
та який же то Спас із яблук,
розмальованих жіночими сльозами!..
Темними і місячними ночами
людей лякають шахтарські руки,
схожі на коріння перекинутих дерев.
А то якось зривається переляканий кінь
1 мчить через поле найдалі від копалень,
а руки велетенські шахтарів
із штолень, із старих копалень
ніби на «до побачення» махають услід.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.