Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ЗАГИБЛИЙ ЗА ІДЕЮ

І сказали йому, що мусить вмерти за ідею,
дали рушницю і відправили на фронт,
і він — загинув за ідею.
З кіно йому смерть вояка уявлялася
піднесеною, як святкові прапори,
і там солдати падали в переможному бою,
а тут він не знав навіть, хто перемагає:
чи ті, хто за ідею, чи безідейники вороги.
Йому навіть байдуже було,
що куля його перечепила на смітнику,
де буйно цвіли бляшанки і жужелиця,
байдуже, що домогосподарка якась із відра
висипала на його спину непотріб
(цікаво — ідейна чи безідейна?),
байдуже, що через тиждень виден був тільки чобіт,
4* 100 ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО
а потім тільки підошва,
а потім нічого — курка греблася
і не могла догребтися до впалого вояка,
який загинув за ідею.
А думати про те, що на смітнику
матері непристойно проливати за ним сльози,
йому не було вже коли.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.