На власне-синтаксичному рівні традиційно визначаються типи членів речення, специфіка їх зв’язку, семантико- синтаксична ознака вказує на 1) семантичну природу характеризованого нею елемента (позначення останнім того чи іншого явища дійсності), 2) природу синтаксичних ін’язків. Центральною одиницею семантико синтаксичного рівня є сншакссма, що є мінімальною, мані НЄЧПЄНОМНОЮ одиницею української моїш, ЯКІ ііисіуііін’ одночасно ик носій елементарного ВУПЄІ) ‘ ИІ КОНСГруКТИИНИЙ компонент
. ппііпмч ОИНТТТКОИЧТіИ» \ии.і … .і М|. . . . риіумі.см певним
М ні … І Ні MI I III І фуИ………………………………………………….. (1ІИИ (Мухин A.M.
П.ин иіпость и сочетаемость глаголов // Вопр.языкознания.- 1987 N6.-0.52-64; Попова М. Кратьк валентен речник на і її,її.ти ге в сьвремения бьлгарски книжовен език.- София:
11 пі по Бьлгарската АН, 1987.-С.7-37; Загнітко А.П. Дієслівні юрії в синтагматиці і гіарадигматиці.- К.: НМК ВО, 1990.- 87; Загнітко А.П. Структура та ієрархія валентних значень пі.. пова.-К; НМК ВО, 1990.-С.5-56)).
Глибинну (власне-семантичну) структуру речень утворюють компоненти-семантеми — семантичні предикати і ПІЛежні від них аргументи (непредикатні імена), пор.: Ми ещдили. тополі — на власне-синтаксичному рівні вичленовується гри одиниці (підмет, присудок, додаток), на семантико- іипгаксичному три синтаксеми (суб’єктна, прцесуальна, об’єктна), на семантико-глибинному три семантеми (семантема діяча, семантема предиката і об’єктна семантема), ідентичний Інвертар спостерігаємо на комунікативному рівні, а в реченні Оживляєм гори, води … спостерігається розбіжність у наборі компонентів на різних рівнях: на власне-синтаксичному, (смантико-синтаксичному — дві одиниці, а на власне- Ммантичному і власне-комунікативному — три (матеріально іііииражена семантема або комунікатема діяча (хтось))..