Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ПІСЕНЬКА ВНОЧІ

Пізно увечері, коли я сиджу і читаю книжку,
несподівано починаю чути, як хтось тихенько
перебирає струни за стіною. Зацікавлений,
я загортаю книжку і підходжу до вікна.
Обережно відчиняю його і вдивляюся в темні
силуети вишень, що ростуть коло хати.
А той, хто дзвенів струнами, чую, сміється
ледь чутно і зникає. І так кожної ночі.
І ніяк не вдавалося його побачити.
Одного разу я вирішив його підманути.
Тоді він знову почав вигравати тихесеньку
мелодію на струнах, а я встав, але книжку
КОЛЕКЦІОНЕР КОЛЬОРОВИХ ОЛІВЦІВ 115
не загорнув, а лишив розгорненою на столі
і вийшов у садок. Обійшов його ззаду, а він стоїть
і виграє на якомусь дивному музичному інструменті:
маленький хлопчик, а за спиною — метеликові крила.
Я вхопив його за крило — він перелякано стрепенувся,
вирвався і щез у темноті.
Коли я нахилився, то в траві побачив той небачений
музичний інструмент. Як я не намагався хоч який-небудь
звук видобути з нього — він мовчав.
З тих пір він більше не з’являвся перед моїм вікном,
той маленький хлопчик із метеликовими крилами, —
мстився мені за те, що я одного разу схотів його
побачити і зіпсував його красиве метеликове крило.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.