Та все ж і зараз хтось живе,
захований під сніжне простирадло, —
то клен Василь глибокий корінь в’є
і паростя далеко простирає.
Живуть пташатами в яйці струмки,
що вилупляться, заспівають,
того, як в голові думки,
під простирадло біле не заховаєш.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: ГРАВЕЦЬ У ВИГАДАНУ ГРУ
Наступна: Він скинув із себе листя і птахів…