Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Пальці шукають найпечальнішу струну…

Пальці шукають найпечальнішу струну,
осіннього лісу печальних мелодій
шукають. Каміння кидаю у давнину —
хочу розбудити той мертвий колодязь.
Ночами шукаю на дорозі сліди
коней, що пробігли табуном білим.
Хтось малював мені пташку «жди»,
яка нібито виліковує усі болі.
ЇКАР НА МЕТЕЛИКОВИХ КРИЛЬЦЯХ 157
Відлітають від поля мого журавлі,
які не до мене, не до мене прилітали.
Всі ми проливаємо немало сліз,
сліз за тим, чого ніколи не мали.
Листя падає з дерева восени,
навесні ми радіємо листю новому,
а наше загублене — глибоко на дні,
куди і ми сходимо один по одному.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.