Кожної ночі
коли пасеться на неполі небик
він під моє вікно приходить
тихо-претихо
дзвонить у дзвоник
Я не можу здогадатися з чого той дзвоник
або то жменя роси яка не розсипається
або він зроблений із квітки тюльпана
Так тихо-претихо дзвонить
Щоб я нарешті заснув
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Зловіще затишшя і спокій води…
Наступна: Доцільніше копати на цьому місці…