Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ХАТА ЯБЛУНІ

Або очікувалося нашого приходу, або ми просто
непрохані гості в хаті яблуні, де на долівці,
і в траві, і на доріжці повно яблук: зелених, жовтавих,
червонобоких.
Заходимо в хату і починаємо збирати на землі яблука,
але яке не вкусимо — все гірке — аж кривимося.
Та на столі помічаємо посудини для цукру — відкрив
одну — там порожньо, але в другій знаходжу
цукор — мабуть, залишений господаркою яблуні
для тих, хто їстиме яблука у її хаті.
Беру з полиці книжку, розкрив, щоб прочитати
декілька слів знічев’я, — але з розкритих сторінок
посипалися кухонні ножі. Я позбирав їх, уклав
у палітурки і закрив книжку та й поставив
назад на полицю.
Дивна господарка яблуні — збирає книжки на
полицях, щоб пилом заростали, і розкидає по всій
хаті яблука, щоб було на чому проростати.
Тільки й не заростає яблунями стежка до криниці,
куди по воду ходить — яблуні поливати.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.